Боротьба з личинками травневих хрущів на ярому ячмені

Одними з найпоширеніших в Україні  шкідників зернових культур, в тому числі, ярого ячменю –  є личинки хрущів — Західного травневого  хруща  (Melolontha melolontha L.),  Східний травневого  хруща (Melolontha hippocastani F.), Мармурового  хруща  (Polуphуllо fullo L.). Особливістю личинок хрущів є постійні інтенсивні міграції в пошуках живлення та оптимально зволоженого ґрунту. Навесні, після перезимівлі вони піднімаються у поверхневий прошарок (5—15 см), де живляться  щойно висіяним  та набубнілим  насінням ярого ячменю,  його молодими  сходами. Влітку, з підсиханням поверхні ґрунту личинки мігрують у глибші, більш зволожені нижні прошарки ґрунту під’їдаючи коріння ячменю.  В останній декаді літа та на початку осені личинки шкідників знову піднімаються у верхні прошарки ґрунту, а з настанням осінніх похолодань  мігрують  на глибину 25—45см до 60 см  для зимівлі. У цей період вони найбільш уразливі до механічного обробітку ґрунту. Важливий вплив на зниження чисельності травневих хрущів на посівах ячменю ярого має комплекс агротехнічних заходів, дотримання сівозмін, систем обробітку ґрунту та інших мір. Для контролю личинок хрущів на посівах даної культури, необхідно особливу увагу приділяти посівним площам, розташованим біля лісосмуг, полезахисних смуг, шляхозахисних смуг, садів, лісів, чагарників, де живились та відкладали яйцекладки дорослі імаго, – там в більшій мірі шкодять личинки.