Боротьба з попелицями на посівах соняшнику

Попелиці завдають значних економічних збитків посівам різноманітних сільськогосподарських  культур, в тому числі, соняшнику. Розмноження  протягом вегетаційного періоду  однієї особини – це астрономічно велика  кількість нових комах-шкідників,  що завдають величезних збитків посівам. Соняшник пошкоджують кілька видів попелиць. Найшкідливіша — геліхризова попелиця (Brachycaudus heliychrisi Kalt.), яка поширена повсюди. Самиця безкрила, жовто-зелена, з добре помітним хвостиком. Зимують яйця в основі бруньок кісточкових дерев. Личинки відроджуються в березні. Крилаті мігранти з’являються в другому і подальших поколіннях, які перелітають із первинних господарів — кісточкових дерев — на вторинні — соняшник, де самиці відроджують личинок. Пізніше попелиця партеногенетично розмножується на соняшнику в кількох поколіннях. Живляться квітами, верхівковими листочками, з яких висмоктують сік. Ушкоджене листя жовтіє й зморщується, рослина відстає у рості. У вересні-жовтні серед попелиць з’являються крилаті реемігранти — самиці й самці, які перелітають на кісточкові культури, спарюються й відкладають зимуючі яйця Важливо зазначити, що розселення попелиць відбувається вибухоподібно, хвилі «вибуху», розходячись від первинного вогнища шкідника, через певний проміжок часу сягають межі агроценозу. Важливо  зазначити, що епіцентрів може бути декілька, в цьому разі, хвилі «вибуху» на певному етапі свого розвитку будуть перетинатися. Найбільша щільність популяції спостерігатиметься на найбільшій відстані від епіцентру, тобто на периферії агроценозу. На цій особливості ґрунтується й стратегія екологізації регулювання чисельності цієї групи шкідників: завдяки крайовим обробкам, що знищують основну частину популяції фітофага, а також дають можливість заощаджувати чимало коштів і ресурсів.