Система профілактики жита від бактеріозу

Для профілактики від бактеріозу при вирощуванні в монокультурі жита рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
BINOC Зернові Передпосівна обробка насіння 2,0-4,0
ФітоДоктор
+
Viridin (Триходермін)
Обприскування рослин по вегетації ФітоДоктор, 1,0
+
Viridin (Триходермін), 2,0

 

Різновидність бактеріозу
Базальний бактеріоз (бактеріальна плямистість)

Симптоми хвороби. Хвороба поширена в південних та східних областях України. Уражуються листки, стебла, колоски і зерно. На листкових пластинках і у піхвах листків утворюються спочатку водянисті, пізніше бурі або коричневі плями. Уражені листки передчасно відмирають. На стеблах загниває їх основа, рослини відстають у рості й розвитку. У фазах сходів і кущення рослин збудник паразитує рідко. Найбільш інтенсивний розвиток хвороби спостерігається у період наливання зерна. Колосові лусочки з внутрішнього боку починають буріти або чорніти біля основи. На зернівках чорніє зародок. Якщо хвороба інтенсивно розвивається, спостерігається карликовість рослин, суха гниль піхв листків, суцільне почорніння колосових лусочок. Уражені зернівки чорніють біля зародка, а інша її частина стає червоною. Шкідливість базального бактеріозу проявляється у зниженні схожості ураженого насіння, зрідженні посівів у результаті відмирання уражених рослин. У хворих рослин фаза кущіння суттєво уповільнюється, вони пізно виходять у трубку, спостерігається недорозвинення рослин і пустоколосість. Збудник хвороби. Збудником хвороби є бактерії Pseudomonas syringae pv. atrofaciens. Розвиток патогену. Розвитку хвороби сприяють м’яка зима і часті дощі весною і влітку, висока температура повітря по весні і понижена у фазі наливання зерна, висока вологість у фазі колосіння-молочної стиглості зерна. Бактерії ростуть у широкому діапазоні температур: від 2ºС до 37ºС (оптимум 25–28ºС). Більш інтенсивний розвиток базального бактеріозу спостерігається під час сівби пшениці після пшениці і гороху. Основне джерело інфекції. Інфекція під час вегетації рослин поширюється механічним шляхом. Основне джерело інфекції — заражене насіння злакових культур і злакових бур’янів. Збудник зберігається у зараженому насінні до трьох років, додатково може зберігатися у неперегнилих рештках. При висіві зараженого насіння в грунт інфекція дифузно виноситься на колеоптиль і молоді листки рослин.

Базальний бактеріоз пшениці, збудник – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens

Базальний бактеріоз, збудник – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens

Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Плямистий, або чорний бактеріоз

Симптоми хвороби. Хвороба поширена переважно в західних областях.  Проявляється в усіх фазах вегетації рослин. На листках пшениці утворюються спочатку водянисті дрібні, видовжені світло-жовті плями, які пізніше при злитті стають темно-коричневими або чорними. За ураження стебел під піхвами на вузлах утворюються коричневі або чорні смуги, солома під колосом буріє. Найтиповіші ознаки хвороби — це почорніння верхівок колосових лусочок у вигляді некротичних штрихів або суцільних плям. Уражений колос стає чорним, частково деформується, у ньому формується менше зернівок, більшість із них щуплі, часто спостерігається пустоколосість. В ураженому колоссі зерно покрите дрібними коричневими плямами — бородавками, які заповнені бактеріальними клітинами. В результаті цього уражені зернівки у вологу погоду стають слизькими і набувають м’якої консистенції, а в суху уражене насіння вкривається жовтими полосами — бактеріальним ексудатом бактерій. За сівби ураженого насіння в грунт із них формуються червоні або коричневі проростки, які згодом відмирають. Із слабо інфікованого насіння формуються проростки у вигляді окремих невеличких коричнюватих або червоно-коричневих плям в основі. У більш пізні фази розвитку рослин часто уражуються нижні листки, на яких виявляються подібні плями, в той час верхні листки передчасно жовтіють, засихають і відмирають. Інколи хвороба проявляється у вигляді загнивання і відмирання як стебла, так і бокових пагонів у місці вузла кущіння. В уражених листках рослин судини і міжклітинні простори заповнені бактеріями, вони руйнують їх оболонки, в результаті чого клітини відділяються одна від одної. При ураженні насіння набухають серединні пластинки оболонок. Бактерії розчиняють алейроновий шар і гідролізують крохмальні зерна. Інколи відбувається оголення зерна, і вздовж борозенки утворюється тріщина. Шкідливість хвороби виявляється в тому, що за сильного її розвитку формуються стерильні колоски або утворюється недорозвинуте щупле насіння, у якого енергія проростання і схожість дуже низькі. Недобір урожаю може досягати до 50% і більше. Збудник хвороби. Збудником хвороби є бактерії Xanthomonas translucens pv. undulosa, Xanthomonas translucens pv. cerealis, Xanthomonas translucens pv. translucens.,  X. translucens pv. undulosa  Розвиток патогену. Розвиток чорного плямистого бактеріозу залежить від ґрунтово-кліматичних умов, добрив, біологічних особливостей сорту, строків сівби та інших агротехнічних заходів. М’яка зима і часті дощі весною і влітку, надмірне зволоження ґрунту в умовах зрошення у фазі колосіння рослин сприяють інтенсивному розвитку темно-плямистого бактеріозу. Більш інтенсивно уражуються рослини по краях поля і на зріджених ділянках. На посівах пшениці озимої ранніх строків сівби хвороба розвивається повільно, за пізніх — більш інтенсивно. Сприяє розвитку захворювання надмірне внесення у ґрунт азотних добрив, які продовжують вегетаційний період рослин. Оптимальна температура для поширення бактерій — 25ºС, відносна вологість повітря — 100%. Вони стійкі до сонячного проміння. Хвороба інтенсивніше розвивається на рослинах у посушливі роки. Основне джерело інфекції. Основним джерелом інфекції є заражене зерно злакових культур і злакових бур’янів, у якому збудник може зберігатися до 3-х років, а також неперегнилі уражені рештки. Під час сівби зараженого насіння більшість проростків рослин гине ще до появи їх на поверхні ґрунту і зумовлює зрідження посівів, у іншої частини бактерії розносяться судинною системою, спричиняючи дифузне ураження рослин. Під час вегетації бактерії поширюються механічно краплинами дощу, поливною водою в умовах зрошення культури, комахами, шматочками ураженої тканини вітром.

Рис. 1. Чорний бактеріоз

Рис. 1. Чорний бактеріоз

Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Translate »