Система захисту озимого ячменю від сітчастої плямистості

Проявляється хвороба повсюди, але найбільш відчутної шкоди завдає ярому ячменю у центральних областях. Максимальний розвиток захворювання спостерігається під час цвітіння і наливання зерна. На листках проявляється у вигляді овальних дрібних бахромчастих бурих плям із біло-рожевою облямівкою. Уражена тканина покривається смолянистими взаємно перпендикулярними чорними лініями, що утворюють сітчастий візерунок. У вологу погоду в місцях ураження з’являється темно-сірий наліт конідіального спороношення збудника хвороби. Іноді сітчасті плями спостерігаються на колосових лусочках насіння. Шкідливість хвороби проявляється у зниженні асиміляційної поверхні рослин внаслідок швидкого пожовтіння і відмирання уражених листкових пластинок, зниженні їх продуктивності. У хворих рослин кількість зерен у колосі знижується на 40% і більше, формується щупле насіння. Встановлено, що при відмиранні 10% поверхні листків ячменю маса насіння знижується на 1,2 г; при 25% – на 4,2 г; 50% – на 6-7 г.

Збудником хвороби є гриб Drechslera teres (Sacc.) Shoem(син. Helminthosporium teres Sacc.).

У період вегетації ячменю збудник хвороби розповсюджується конідіями. Дифузне поширення грибниці в рослинах не відбувається, кожна пляма бере свій розвиток від поверхневої інфекції. Гриб на уражених рештках може формувати псевдотеції із сумками і сумкоспорами. У цій стадії розвитку гриб називається Pyrenophora teresDrechsler. Найбільш інтенсивне формування сумчастої стадії відбувається на ячмені, який використовують у якості покривної культури багаторічних трав.

Джерело інфекції – уражені рослинні решки, на яких збудник зберігається грибницею і конідіями; конідії на поверхні насіння; грибниця і конідії на уражених рослинах озимого ячменю. Додатковим джерелом інфекції є уражені рештки, на яких патоген може зберігатися сумчастим спороношенням.