Система захисту озимого ячменю від смугастої плямистості

Система захисту озимого ячменю від смугастої плямистості:

Препарат Спосіб обробки Норма витрати
Целюлад Л Обробка пожнивних решток попередника 1,0 – 2,0 л/га
BINOC Зернові Обробка насіння 2,0 – 4,0 л/га
Гаубсин® FORTE Обприскування по вегетації 2,0 – 5,0 л/га
Смугаста плямистість
Симптоми хвороби

Хвороба поширена у посівах ярого і озимого ячменю повсюди, але найчастіше завдає відчутної шкоди рослинам у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Київській, Запорізькій і Миколаївській областях (7-15%). Культури уражуються від появи сходів до повної стиглості зерна. На листках молодих рослин хвороба проявляється у вигляді блідо-жовтих плям, які поступово видовжуються і стають темно-коричневими з пурпуровою облямівкою. У вологу погоду уражена тканина покривається оливково-бурим нальотом -конідіальним спороношенням збудника хвороби. У суху погоду вздовж плям листкова пластинка жовтіє, розтріскується на 2-4 частини. Листки засихають і гинуть. У сприйнятливих до хвороби сортів спостерігається ураження насіння у вигляді «чорного зародка». Шкідливість хвороби полягає у випаданні хворих рослин, що призводить до істотного зниження густоти посівів, зниженні асиміляційної поверхні хворих рослин, їх продуктивності та якості отриманого урожаю, у тому числі суттєво погіршуються пивоварні якості зерна.

Збудник хвороби

Збудником хвороби є гриб Drechslera graminea (Rab. et Schlecht) Shoem, (син.Helminthosporium gramineum Rabenh.).

Розвиток патогену

У сприйнятливих до хвороби сортів ячменю грибниця патогена розвивається дифузно, інтенсивно поширюється по провідних пучках і часто досягає меристематичних тканин, уражує молоде насіння, резервується переважно у районі зародка. При проростанні зараженого насіння патоген із підсімя’дольного коліна проникає у провідну судинну систему проростка, пригнічує його ріст і розвиток, внаслідок чого хворі проростки гинуть. Уражені рослини не виколошуються і не формують зерна. У стійких сортів ячменю дифузний розвиток патогена в провідній системі рослин не відбувається завдяки наявності міцної склеренхіми навколо судин. На уражених рештках збудник може формувати сумчасте спороношення у вигляді перитеціїв. У цій стадії розвитку збудник називається Pyrenophora graminea (Died) Ito et Kirib. Найбільш інтенсивне його формування відбувається на рослинах, коли ячмінь використовують як покривну культуру багаторічних трав. Окрім ячменю, збудник хвороби уражує пшеницю, жито, овес, деякі дикоростучі злаки. Більш інтенсивний розвиток хвороби спостерігається на полях ранніх строків сівби озимого ячменю і особливо у вологі роки. Ступінь розвитку хвороби на рослинах залежить від патогенності штаму, глибини проникнення грибниці у насіння, сортових особливостей, від ґрунтових та екологічних умов. За сприятливих умов весняно-літнього періоду (часті дощі, висока вологість повітря, за температури +15-20оС) можливий розвиток смугастої плямистості в посівах ярого ячменю від помірного до епіфітотійного.

Основне джерело інфекції

Основне джерело інфекції – грибниця і конідії патогена, які можуть зимувати на уражених рослинах озимого ячменю; конідії на уражених рештках і на поверхні насіння. Додаткове джерело інфекції – сумчасте спороношення на уражених рештках.

Translate »