Система захисту цукрових буряків від пероноспорозу

Захворювання проявляється переважно на молодих надземних органах буряків. У буряку першого року найбільше уражуються центральні листки розетки, другого (висадки) – на початку вегетації наймолодші листки центральної або периферійної бруньок. Пізніше на насінниках уражуються верхівка квітконосних пагонів, оцвітина, квітки й навіть клубочки насіння. Уражені листки скручуються краями донизу, потовщуються, стають крихкими І вкриваються (частіше з нижнього боку) сіро-фіолетовим нальотом. У роки сильного розвитку хвороби гине близько 40 % молодих рослин. При розвитку хвороби у червні і, навіть, у липні маса кореня зменшується на 30 %, а недобір насіння становить 60-65%. Крім того, корені з таких рослин мають понижену стійкість до кагатної гнилі.

Збудником хвороби є гриб Perenospora farinoseFr. (Perenospora schachtii Fckl.).

При використанні заражених коренів буряку на насінники грибниця уражує спочатку розетку, а потім і квітконосні пагони. Тому хвороба, як правило, спочатку проявляється на посівах буряку, розміщеного поблизу насінників. Інкубаційний період її залежно від віку буряку, температури й вологості повітря може тривати 5-32 доби. Найінтенсивніше хвороба проявляється на молодих рослинах за температури повітря +16 ˚С та вологості – понад 70 %.

Основним джерелом хвороби є грибниця, яка зберігається в головках маточних або будь-яких зимуючих буряків.

Вирощування культури на високому агрофоні; мікроелементи Mn та B підвищують стійкість рослин до захворювання; використання здорового посівного матеріалу; протруювання насіння; знищення рослинних решток. При сприятливих для розвитку хвороби умовах чи появі перших при знаків хвороби застосування фунгіцидів.