Для профілактики ріжків при вирощуванні в монокультурі жита рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л | Обробка пожнивних залишків попередника | 1,0-2,0 |
| BINOC Зернові | Передпосівна обробка насіння | 2,0-4,0 |
| Гаубсин® FORTE + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | Гаубсин® FORTE, 2,0 + Viridin (Триходермін), 1,0-2,0 |
Характерною ознакою хвороби є утворення в колосках під час наливання і достигання жита спочатку фіолетово¬синіх, пізніше чорних ріжків (склероціїв) замість зерна. Склероції у кілька разів перевищують розмір насінин і виступають за межі колоскових лусочок, тому їх наявність у колосі дуже легко виявити. Шкідливість хвороби полягає у зниженні продуктивності рослин. Борошно із зерна з великою домішкою ріжків непридатне для випікання хліба та приготування комбікормів, оскільки може викликати отруєння людей і тварин.
Збудником хвороби є сумчастий гриб Claviceps purpurea Tul. (анаморфа: Sphacelia segetum Lev.).
Частина склероціїв у вигляді домішки висівається разом з насінням. Після перезимівлі в ґрунті вони проростають, утворюючи від 5 до 30 м’ясистих пурпурових стром. У середині головчастої строми закладаються глечикоподібні перитеції, наповнені сумками з сумкоспорами. Рослини уражуються під час цвітіння сумкоспорами. Окремі із них потрапляють на квітки рослин і проростають. Гіфи гриба проникають крізь приймочку у зав’язь і швидко розростаються. На грибниці гриб утворює конідіальне спороношення. Одночасно з утворенням конідіального спороношення гриб виділяє липку рідину, що нагромаджується на поверхні зав’язей у вигляді дрібних краплин, в яких містяться конідії. Ця рідина має солодкуватий смак і медяний запах, тому її називають «медяною росою». Вона приваблює комах, які механічно переносять конідії на інші здорові квітки рослин. Частина конідій може розноситися полями вітром і з краплями дощу. Потрапляючи на здорові квіти, конідії проростають, і від них, як і від сумкоспор, формується нова грибниця. Вона розвивається до моменту достигання зерна, потім твердіє, утворює одну із видозмін вегетативного тіла і перетворюється у склероцій.
Основне джерело інфекції – склероції в ґрунті, які можуть зберігатися понад два роки. Склероції, які перебувають у ґрунті на глибині 6–8 см, часто зовсім не проростають, а коли проростають, то головки строми не досягають поверхні ґрунту. На посівах зернових культур більше уражуються рослини, розміщені край поля. У середині поля ріжки, як правило, не виявляються.