Система захисту від вертицильозного в’янення

Хвороба проявляється, починаючи з фази бутонізації рослин, у вигляді в’янення окремих ділянок листової пластинки між жилками, які поступово бліднішають, жовтіють, згодом всихають, набувають коричневого забарвлення. Інколи плями мають жовтувату облямівку із в’ялої тканини, відмирання якої спостерігається пізніше. Ознаки хвороби поступово поширюються із нижнього листя на верхнє. У суху жарку погоду часто плями охоплюють всю пластинку листка. Рослина поступово в’яне і відмирає. На поздовжньому чи поперечному зрізі стебла ураженої рослини виявляється темно-бура або чорна серцевина. Грибниця патогена поширюється поступово по судинах рослини, уражує кошик і насіння. За раннього ураження рослини гинуть. Розвиток хвороби у пізніші фази розвитку обумовлює зменшення розміру кошика й урожаю насіння до 50%, збільшується лушпиність зернівок, зменшується вміст олії у ядрах, знижуються посівні якості насіння.

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Verticillium dahliae Kleb.

Гриб є поліфагом, що відноситься до ґрунтових фітопатогенів, уражує близько 700 видів рослин, розвивається у провідній системі рослин. Найбільш уразливий соняшник до ураження вілтом у фазі цвітіння-формування насіння в кошиках, особливо за низької вологості повітря і грунту.

Джерелом інфекції є мікросклероції гриба в грунті. Поширюється він знаряддями обробітку грунту, з дощовою та талою сніговою водою, ґрунтовим пилом при вітровій ерозії.

Дотримання 2-3 річної сівозміни з просторовою ізоляцією від сильно уражених минулорічних посівів. Хімічний захист, зазвичай, не проводиться, але при сприятливих умовах для розвитку хвороби застосовують фунгіциди.