Захист гарбуза від кореневої гнилі

Коренева гниль уражає сходи і дорослі рослини. У сходів загнивають корені, стебла біля кореневої шийки і сім’ядолі. Проростки буріють і часто гинуть до виходу на поверхню ґрунту. В уражених рослин, що з’явилися на поверхні ґрунту, сім”ядолі покриваються глибокими бурими язвообразни-ми ранками. Іноді сутеніє крапка росту й уражені рослини нагадують погашену свічу з чорним гнотиком. У більш дорослих рослин чорніють і відмирають корені і підстава стебла. Такі рослини відстають у росту й в’януть.

Збудник хвороби – гриби  Fusarium Link.

Збудниками кореневої гнилизни є недосконалі гриби з роду Fusarium Link (частіше F. avenaceum Sacc., F. roseum Fr.), а також нижчий гриб Pythium debaryanum Hesse. Гриби з роду Fusarium у сиру погоду в місцях ураження утворять білий або ясно-рожевий наліт, що ущільнюється і здобуває вид коростинок яскраво-рожевий або жовтогарячий кольори. Ці гриби розвивають рясне спороношені у виді прямих або серповидних безбарвних конідій з 1-5 перегородками. Вони швидко поширюються вітром і крапельками дощу на здорові рослини, що приводить до посилення розвитку захворювання. Гриб Pythium debaryanum розвиває одноклітинну (несептировану) безбарвну пухку грибницю з зооспорангіями, а пізніше в тканинах рослин і ооспори. На супіщаних ґрунтах розвиток хвороби підсилюється при низької вологості (нижче 50%) і високій температурі повітря (вище 20 °С), а на важких по механічному складі – при ущільненні ґрунту і температурі повітря 18-25 °С.

Джерелом інфекції є заражений ґрунт, де збудники розвиваються на рослинних залишках. Часто вони можуть зберігатися і на насінинах.

Дотримання сівозміни. Повернення на попереднє поле не раніше як через 5-6 років. Збалансоване внесення добрив,  висів насіння в добре прогрітий грунт, вчасне розпушування грунту. Старанне збирання і знищення рослинних решток та глибока зяблева оранка.