Для захисту посівів гороху від білої гнилі рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0-2,0 |
| ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
| Гаубсин FORTE + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | Гаубсин® FORTE, 2,0 + Viridin (Триходермін), 1,0-2,0 |
Захворювання поширене у вологі вегетаційні періоди. Шкідливість полягає у загибелі рослин, у яких були уражені стебла. Інфікування бобів веде до втрати посівних та господарських якостей насіння. Біла гниль проявляється, перш за все, на прикореневій частині стебел. Уражена тканина набуває буро-зеленого забарвлення, відмирає і вкривається білою ватоподібною грибницею. Хворі рослини в’януть, стебла надломлюються. Боби уражуються, у першу чергу — ті, що знаходяться біля поверхні грунту або безпосередньо на ньому. Вони повністю покриваються білим повстяним міцелієм, на якому з часом утворюються склероції. Останні спочатку білого забарвлення, а пізніше, під час дозрівання, стають чорними. Формування склероціїв також відбувається всередині уражених бобів і стебел. Настання сухої і жаркої погоди зупиняє поширення хвороби, уражені ділянки підсихають, а склероції, сформовані на поверхні уражених органів, опадають на поверхню грунту.
Збудником хвороби є гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.
Небезпека ураження гороху білою гниллю виникає у роки з надлишковою кількістю атмосферних опадів у період вегетації рослин. Первинне зараження рослин можливе безпосередньо грибницею, а також за допомогою сумкоспор (унаслідок проростання склероціїв). Під час вегетації паразит поширюється шматочками міцелію, що викликають повторні зараження.
Джерелом інфекції є склероції гриба в грунті, де вони зберігають життєздатність протягом багатьох років. У вологу погоду ураженим може бути й насіння. У роки із сильним проявом хвороби склероції гриба також знаходяться у вигляді домішок у насіннєвому матеріалі. Гриб S. sclerotiorum має широку спеціалізацію та уражує понад 400 видів рослин, зокрема соняшник, ріпак, сою, квасолю та ін.
Дотримання 3-4 річного чергування культури в сівозміні; раннє збирання фуражних сортів культури, до масового прояву хвороби; знищення рослинних решток після збирання врожаю відповідним обробітком ґрунту. На насіннєвих посівах, в сприятливих умовах для розвитку хвороби, застосування фунгіцидів.