Для захисту посівів гороху від сірої гнилі рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0-2,0 |
| ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
| Гаубсин FORTE + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | Гаубсин® FORTE, 2,0 + Viridin (Триходермін), 1,0-2,0 |
Хвороба набуває поширення за вологих вегетаційних періодів рослин. Сірою гниллю уражуються усі надземні органи рослин. Нами відмічено появу хвороби на горосі в період цвітіння рослин. Уражені квітки вкриваються густим сірим нальотом і опадають. На бобах починаючи з періоду їхнього формування та у фазі наливання симптоми хвороби помітні, перш за все, близько основи або кінчика бобу, тобто в місцях, де тривалий час зберігаються відмерлі рештки частин квіток. Уражена ділянка стає буро-зеленою, в подальшому збільшується у розмірах, часто охоплює весь біб, який поступово покривається попелясто-сірим спороношенням гриба. У вологу погоду на ньому часто спостерігається формування склероціїв патогену, які здебільшого округлі, діаметром 1–5 мм, через деякий період зростаються між собою та набувають неправильної форми. За прояву хвороби в період дозрівання гороху плями на бобах не спостерігаються, вони частково або повністю покриваються сірим нальотом. Уражене насіння набуває блідо-сірого відтінку, втрачає блиск та стає трухлявим. Шкідливість сірої гнилі полягає у зниженні урожаю насіння та погіршенні його якості. У бобах, уражених на початку їхнього формування, насіння не утворюється. Ураження бобів під час зеленої стиглості веде до інфікування значної частини насіння та втрати ним посівних якостей.
Збудником сірої гнилі гороху є гриб Botrytis cinerea Pers.
Розвитку сірої гнилі сприяють рясні атмосферні опади та висока відносна вологість повітря. Поява хвороби у першій декаді червня відбувається в умовах пониженої температури повітря, значної кількості атмосферних опадів та зростання відносної вологості повітря.
Основне джерело інфекції — склероції гриба, які зберігаються у грунті та є стійкими до дії несприятливих умов осінньо-зимового періоду. Інфекційний матеріал може знаходитись також у вигляді грибниці в ураженому насінні (у разі його інфікування). Гриб B. cinerea паразитує на багатьох видах рослин із різноманітних ботанічних родин. Зокрема, на технічних, зернобобових, овочевих та ягідних культурах.
Дотримання 3-4 річного чергування культури в сівозміні; раннє збирання фуражних сортів культури, до масового прояву хвороби; знищення рослинних решток після збирання врожаю відповідним обробітком ґрунту. На насіннєвих посівах, в сприятливих умовах для розвитку хвороби, застосування фунгіцидів.