Для захисту груші від бурої плямистості рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| ФітоДоктор + Гаубсин FORTE |
Профілактичні обробки по вегетації | ФітоДоктор, 1,0 + Гаубсин, 8,0 |
| Целюлад Л + ФітоДоктор |
Обробка листового опаду та стволів дерев (восени) | Целюлад, 3,0- 5,0 + ФітоДоктор, 1,5 – 2,0 |
Хвороба поширена здебільшого у розсадниках на сіянцях груші. Уражуються листки, іноді молоді пагони груші. Листки вкриваються численними округлими або неправильної форми бурими плямами, які поступово збільшуються в розмірі, зливаються і вкривають всю поверхню листків. Уражені листки засихають і опадають. На молодих пагонах іноді також можна помітити бурі, злегка вдавлені плями, але розвиток хвороби на них буває незначним і великої шкоди не завдає. Шкідлива дія хвороби проявляється в ослабленні молодих рослин унаслідок сильного ураження листків і передчасного їх опадання, у зниженні виходу стандартного окулірувального матеріалу в розсадниках. Найбільшої шкоди завдає у дичковій шкілці, де дички груші уражуються так сильно, що стають непридатними для окулірування.
Збудник хвороби — гриб Entomosporium maculatum Lev.
На уражених листках влітку утворюється конідіальне спороношення. Конідії розносяться вітром і дощем. Інкубаційний період триває в середньому 7—8 днів залежно від погодних умов. Оптимальними для проростання конідій гриба є температура +20…+28 °С і вологість повітря 80—90%. Іноді на уражених листках гриб утворює сумчасту стадію у вигляді чорно-бурих перитеціїв, в яких навесні розвиваються сумкоспори, що спроможні уражувати листки. Але ця стадія утворюється рідко; крім того, спори в перитеціях достигають значно пізніше, ніж починають розсіюватись конідії гриба. Хвороба з’являється на початку червня, але найбільшого розвитку досягає всередині літа. Розвитку хвороби сприяють підвищена вологість повітря та висока температура.
Зимує міцелій гриба переважно в ураженому опалому листі і пагонах, але можуть зимувати й конідії.
Заорювання опалого листя. Розміщення полів у сівозміні так, щоб дички були якнайдалі від поля, де вони росли в попередньому році. Перед пікіруванням якнайменше підрізувати коріння, намагатися зрізати самі кінчики.