Захист картоплі від ризоктоніозу

Для захисту картоплі від ризоктоніозу рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування
Viridin (Триходермін) Обробка ґрунту перед висаджуванням розсади 2,0-3,0 л/га
ФітоДоктор Обробка бульб перед посадкою 0,3 л на 1 т бульб
Ризоктоніоз на картоплі
Симптоми хвороби

Хвороба поширена на картоплі у всіх ґрунтово-кліматичних зонах країни. Проявляється на бульбах, паростках, стеблах, столонах і рідше на коренях дорослих рослин. На поверхні бульб утворюються тверді чорні блискучі опуклі чорні склероції неправильної форми і різної величини (1-5 мм), що за зовнішнім виглядом нагадують невеличкі частки чорнозему, які прилипли до її поверхні, у зв’язку з чим хвороба отримала назву «чорна парша». Ризоктоніоз може проявлятися також у вигляді чорних, трохи вдавлених плям навколо вічок, діаметром 0,3-1 см; у формі сітчастого некрозу поверхні бульб, якому передує появлення коричневих ризоктоніозних плям на столонах. У разі розростання інфікованої бульби уражена ділянка розтріскується, утворюючи сітку. На паростках бульб утворюються добре помітні, трохи вдавлені бурі або чорні плями та виразки, мокрі або сухі, діаметром до 1 см і більше. Інколи замість них з’являється бурувата штрихуватість. На стеблах хвороба проявляється у вигляді «білої ніжки». На нижній підземній частині стебла з’являється сірувато-білий повстяний або мохоподібний наліт — базидіальна стадія гриба. На коренях хвороба проявляється у вигляді коричневої штрихуватої плямистості. У разі незначного ураження коренів спостерігається в’янення рослин в умовах підвищених температур вдень, протягом ночі такі рослини, як правило, поновлюють тургор, у разі сильного ураження тканина коренів загниває і рослини передчасно відмирають. Шкідливість захворювання проявляється на всіх стадіях розвитку патогена. Найбільшої шкоди гриб завдає під час ураження паростків насіннєвих бульб, більшість з яких гине ще до появи на поверхні ґрунту. Насіннєві бульби, щільно вкриті великою кількістю склероціїв гриба, як правило, сходів не дають. У цьому випадку насадження картоплі сильно зріджуються. У разі значного покриття поверхні бульб склероціями гриба уражені ростки відстають у рості й розвитку, а деякі з них згодом в’януть і гинуть. Нерідко розвиток хвороби призводить до в’янення і передчасного відмирання рослин у результаті ураження кореневої системи. В уражених рослин порушується водопостачання, внаслідок розвитку грибниці в судинних пучках стебел, порушується відтік вуглеводів із листків у бульби, що призводить до утворення у пазухах листків дрібних повітряних бульб. На стеблах таких рослин, як правило, відсутні столони, а часто і бульби, або формуються спотвореної форми «сидячі» повітряні бульби безпосередньо на стеблах. У результаті передчасного відмирання рослин спостерігається зниження урожаю, погіршується його товарність. У разі ураження столонів затримується розвиток бульб. Зниження врожаю картоплі від ризоктоніозу залежно від сорту сягає 40-60%.

Збудники хвороби

Збудниками хвороби є гриб Thanatephorus cucumeris (анаморфна: Rhizoctonia solani).

Розвиток патогену

Збудник хвороби може уражувати паростки картоплі під час зберігання, але в більшості випадків бульби заражаються у період від садіння до появи сходів. І чим триваліший цей період, тим більшої шкоди завдає ризоктоніоз.  Найбільше шкодить ризоктоніоз на важких глинистих ґрунтах, що запливають, особливо у роки з холодними затяжними веснами, коли сходи картоплі зріджуються на 15-20%.

Основне джерело інфекції

Зберігаються гриби на уражених рештках. Життєздатність патогенів у ґрунті зберігається більше трьох років.

Заходи захисту

Дотримання сівозміни, використання здорових насіннєвих бульб, їх протруювання, садіння бульб в оптимальні строки, вирощування стійких сортів.

Translate »