Для захисту квасолі від антракнозу рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0-2,0 |
| ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
| Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | 2,0 – 2,5 |
Захворювання поширене в усіх зонах вирощування квасолі і може знижувати урожай до 50% і більше. Перша поразка можна спостерігати на сходах квасолі. На сім’ядолях з’являються червоно-коричневі плями з більш світлим центром. У центрі плями утворюються подушечки рожево-жовтого забарвлення. Па стеблі – плями темно-бурого кольору, майже чорні. У суху погоду плями підсихають і виникають чорні поздовжні смуги; при вологій погоді вони загнивають, і стебла надломлюються. На листках з нижнього боку чорніють окремі ділянки жилок, з’являються некрози тканин, лист приймає потворну форму. На бобах плями червоно-бурого кольору, округлої форми з червоною або жовтуватою облямівкою. Плями можуть зливатися і утворювати виразки. Поверхня плям може покриватися рожевими або жовтувато-помаранчевими подушечками конідіального спороношення збудника хвороби. Уражені насіння зморщуються і загнивають. Антракноз зумовлює випадіння сходів, погіршення товарних й посівних якостей насіння, зменшення надземної маси рослин і загального урожаю.
Збудником хвороби є гриб Colletotrichum lindemuthianum (Sacc. & Magnus) Briosi & Cavara.
Під час вегетації рослин гриб розповсюджується конідіями, які проростають у краплинно-рідкій волозі при температурі 10-29°С (оптимум 15-20°С). Конідії одноклітинні, довгастої форми, безбарвні. Розвиток хвороби спостерігають при вологості вище 60% і температурі 15-19°С. Волога погода, рясні роси сприяють розвитку хвороби.
Джерела інфекції – заражене насіння, рослинні рештки і ґрунт.
До основних методів боротьби належать: використання для сівби високоякісного не зараженого хворобами насіння, дотримання сівозмін в яких зернобобові культури висіваються на одному і тому ж самому місці не частіше ніж раз у 3 роки. Якщо існує висока вірогідність інфікування, в наслідок високого інфекційного фону на полі, чи зараженості насіння потрібно обов’язково протруювати насіння.