Для захисту квасолі від бактеріозу рекомендуємо використовувати:
Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
ФітоДоктор + Viridin (Триходермін) |
Передпосівна обробка насіння | ФітоДоктор, 1,0 + Viridin (Триходермін), 2,0 |
ФітоДоктор + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | ФітоДоктор, 1,0 + Viridin (Триходермін), 2,0 |
Бактеріальна плямистість квасолі – дуже стійке захворювання, яке протягом багатьох років зберігає активність в заражених насінні і напіврозкладених рослинних рештках. Вражає листя, стебла, сім’ядолі, квасолини, стручки. На листі має вигляд світло-бурих плям, згодом зливаються і обрамлюються жовтим ореолом. У дощову погоду на нижньому боці листків починає виступати рясний слиз, який при підсиханні перетворюється на білувату плівку. На стеблах проявляється, перш за все, в місцях прикріплення листя, в вузлах, і має вигляд темних плям або смужок. Уражені бактеріозом квасолі листя деформуються, кривляться, можуть жовтіти, опадати, відмирати. Частіше страждають листя верхнього ярусу. В цілому ж через бактеріальну плямистість квасоля може мати карликовий вид. Якщо хвороба дісталася до бобів, на них утворюються водянисті плями. Якщо інфекція в ранні терміни розвитку вразила квасолини, їх ріст припиняється, зерна виходять недорозвиненими, темними, іноді з плямами, зморщені. Якщо плямистість оселилася на майже зрілих бобах, на них з’являються «лаковані» коричневі плями. Таким чином, бактеріальна плямистість листя квасолі негативно впливає на схожість насіння, якість і кількість врожаю (зниження до 30%).
Збудником хвороби є бактерія Xanthomonas phaseoli.
Розповсюджувачі бактерій – це вітер, краплі вологи і комахи. Найактивніше поширюється бактеріоз у вологу погоду при температурі 25-30°С.
Джерела інфекції – заражене насіння, рослинні рештки і ґрунт.
Профілактика і лікування хвороб квасолі бактеріальної природи передбачає дотримання тих же правил, що і при грибкових захворюваннях. До основних методів боротьби належать: використання для сівби високоякісного не зараженого хворобами насіння, дотримання сівозмін в яких зернобобові культури висіваються на одному і тому ж самому місці не частіше ніж раз у 3 роки.