Захист нуту від фузаріозної кореневої гнилі

Для захисту нуту від фузаріозної кореневої гнилі рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
Целюлад Л Обробка пожнивних решток попередника 1,0-2,0
ФітоДоктор Передпосівна обробка насіння 1,0-1,5
ФітоДоктор
+
Viridin (Триходермін)
Обприскування рослин по вегетації ФітоДоктор, 1,0
+
Viridin (Триходермін),  1,0-2,0
Фузаріозна коренева гниль або в’янення нуту
Симптоми хвороби

Хвороба поширена повсюдно, ураженість посівів може сягати 90%, а втрати урожаю–  25%, а іноді й більше. Від в’янення можуть потерпати  рослини нуту протягом усього вегетаційного періоду. Особливо велику небезпеку хвороба становить для сходів, спричинюючи загнивання проростків, коренів і сім’ядолей. У молодих рослин спочатку буріє і потовщується підсім’ядольне  коліно,  а  потім  прикоренева  частина  стебла чи головний (стержневий) корінь. Згодом місця ураження набувають темно-коричневого забарвлення, на них утворюються різної глибини виразки та тріщини. Однак, симптоми   найбільш виражені у фазі цвітіння, коли спочатку поникає верхівка, в’януть, скручуються, а іноді й обсипаються листочки. Боби формуються у невеликій кількості з дрібним недорозвиненим насінням. Дуже часто має місце пожовтіння або почервоніння листя, опадання листя. Рослини легко вириваються з ґрунту. Пригнічені рослини часто гинуть. Фузаріоз виявляється на всіх зернобобових культурах також у вигляді трахеомікозного в’янення, ураження бобів та насіння. При трахеомікозному в’яненні спочатку листя втрачає тургор, стебло у прикореневій частині стає темно-коричневим, верхівка його поникає, а потім проходить швидке усихання рослини. Судини коріння, стебла, черешків, листя і квітконіжок ураженої рослини набувають червоно-коричневого відтінку. Основний корінь зовнішньо виглядає здоровим, а дрібні корінці буріють і засихають. При поперечному розрізі коренів та стебла помітне побуріння судин, які заповнюються гіфами гриба. У вологу погоду в основі стебла уражених рослин з’являються білі, помаранчеві  й рожеві подушечки. Такі рослини легко висмикуються з ґрунту. Перед дозріванням спровокований вологою погодою розвиток фузаріозу призводить до  знебарвлення стулок бобів і утворення на них і на насінні нальоту білого, помаранчевого  і рудого кольору декількох видів фузаріїв. Насіння в уражених бобах щупле, часто зі зморшкуватою шкіркою.  Таке насіння втрачає схожість або дає уражені сходи.

Збудники хвороби

Збудниками хвороби є недосконалі гриби роду Fusarium, Verticillium і Rhizoctonia. Найпоширенішими на нуті є Fusarium oxysporum f. ciceri Schlecht, Fusarium solani f. ciceri (Nart) App. et Wr., Fusarium culmorum Sacc., Fusarium avenaceum Sacc., Verticillium lateritium Kleb., Verticillium dachliae Kleb., Verticillium albo-atrum Kleb.

Розвиток патогену

Сильний розвиток фузаріозу відбувається в періоди з високою температурою, низькою відносною вологістю повітря та невеликою кількістю вологи. В окремі роки, особливо з підвищеною вологістю в другій половині вегетації нуту, фузаріоз може уражувати також боби та насіння в них і проявляється у вигляді нальоту білого, помаранчевого  і рудого кольору декількох видів фузаріїв.

Основне джерело інфекції

Джерелами хвороби можуть бути рослинні рештки, ґрунт, але, головним чином, найбільше значення має інфіковане патогенами насіння.

Заходи захисту

Дотримання 3-4 річного чергування культури в сівозміні; використання здорового посівного матеріалу; ранні строки посіву; оптимальна норма висіву та глибина заробки насіння; протруювання насіння.

Translate »