Захист ожини від антракнозу

У хворої рослини уражаються листя, черешки, пагони і ягоди. На листках утворюються дрібні округлі плями сірого кольору з широкою пурпурною каймою, які часто зливаються. Уражена тканина в старих плямах може випадати. На черешках плями дуже дрібні, у вигляді виразок. На стеблах утворюються глибокі, вдавлені виразки з пурпуровою облямівкою. При сильному ураженні на стеблах плями зливаються, розтріскуються. На зелених ягодах з’являються буруваті плями з фіолетовою облямівкою. Ягоди розвиваються однобоко, буріють, засихають. Восени і взимку кора в місцях ураження стебел набуває сірий колір. Шкідливість хвороби полягає у відмирання верхівок уражених стебел і плодових кистей перед дозріванням ягід. Сильно уражені листки засихають і обпадають, стебла сохнуть.

Збудником хвороби є гриб Gloesporium venetum Speg.

На уражених тканинах усіх органів рослини у вологу погоду з’являються конідіальні плодоношення гриба у вигляді жовтуватої маси спор, вкритої слизом. Поширюється хвороба за допомогою краплин дощу, рясних рос, а також комах. З’являється хвороба після розпускання листків, але найбільшого розвитку набуває під час достигання ягід. Сприятливі умови для розвитку хвороби — загущені зрошувані насадження ожини в умовах вологого клімату. Навесні після дощів у місцях уражень утворюються конідії, що потрапляють на молоді листочки, які щойно розпустилися, та пагони й уражують їх. У дощові роки хвороба розвивається дуже сильно, і шкода від неї стає досить помітною. Поширюється хвороба в основному із садівним матеріалом.

Зимує гриб в уражених пагонах, а також в ураженому опалому листі.

Обрізування та спалювання уражених пагонів малини, знищення опалого листя. Не слід розташовувати насадження у низинних місцях. Садівний матеріал добирають лише від здорових кущів.