Захист перцю від білої гнилі

Для захисту перцю від білої гнилі рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування
Viridin (Триходермін)
+
ФітоДоктор
Обробка пожнивних решток попередника Viridin (Триходермін), 2,0 л/га
+
ФітоДоктор, 0,5 л/га
ФітоДоктор Обробка насіння 1,0-1,5 л/т
Viridin (Триходермін) Замочування коренів розсади (або полив одночасно з садінням) 100 мл на  10 л води
Viridin (Триходермін)
+

ФітоДоктор
Обробка по вегетації Viridin (Триходермін), 2,0  л/га
+
ФітоДоктор, 1,0 л/га
Біла гниль на перці
Симптоми хвороби

Хвороба перцю відома повсюдно. На стеблах, частіше біля їхньої основи, з’являється мокра гниль, яка супроводжується появою білого пластинчастого нальоту. Всередині стебел (а інколи на поверхні) формуються склероції діаметром 1–3 см. На плодах перцю теж з’являється гниль у вигляді мокрих плям, укритих товстим щільним нальотом, в якому формуються білі склероції, що згодом чорніють.

Збудники хвороби

Збудником хвороби сумчастий гриб Whetzelinia sclerociorum (d. By) Korf. et Dumont.

Розвиток патогену

Зазвичай, склероції навесні та влітку проростають, і на них утворюються воронкоподібні світло-бурі апотеції (діаметр — 4–8 мм) на циліндричних ніжках. У них формуються циліндричні сумки (130–135 x 8–10 мкм) з ниткоподібними парафізами діаметром близько 1,5 мкм. Кожна сумка містить у собі вісім еліптичних сумкоспор (9–13 х 4–6,5 мкм), які розміщені однорядково. Поширюється гриб найчастіше сумкоспорами, але зараження може статися і від грибниці, яка має велику витривалість за висушування й рештки якої розносяться вітром.

Основне джерело інфекції

Знищення рослинних залишків. Дотримання сівозміни – культуру можна повертати на попереднє місце не раніше ніж через чотири-п’ять років. Знезараження грунту і конструкцій в теплицях.

Заходи захисту

Для боротьби проти цієї хвороби важливе значення має протруювання насіння, дезінфекція парників, правильний догляд за розсадою в парниках.

Translate »