Захист петрушки від білої гнилі

Хвороба проявляється на всіх селерових культурах. На уражених органах утворюється білий наліт, а потім на ньому утворюються чорні склероції. На коренеплодах під час їх зберігання з’являються водянисті мокрі плями, що вкриті білим щільним нальотом, який являє собою грибницю збудника хвороби. Пізніше на поверхні грибниці формуються темні склероції. Коренеплоди петрушки можуть уражуватись ще до моменту збору врожаю, але найбільш інтенсивний розвиток хвороби спостерігається під час зберігання – переважно на прив’ялих або підморожених, ослаблених та пошкоджених коренеплодах. Гриб проникає в рослину як у місцях механічних уражень, так і через неушкоджені оболонки клітин. У сховищах збудник розповсюджується за допомогою грибниці при контакті хворого коренеплоду із сусіднім здоровим, тому хвороба проявляється у вигляді окремих осередків. У сховищах хвороба найбільш шкодочинна. У результаті ураження тканина коренеплоду стає м’якою і мокрою.

Гриб – Sclerotinia sclerotiorum.

Склероції грибу спочатку білі, а при дозріванні набувають чорного кольору. Вони кулястої або неправильної форми, часто приплющені, 1-3 см в діаметрі та є основним джерелом інфекції. Склероції можуть зберігатися на уражених рештках рослин, на підлозі та стелажах овочесховищ після зберігання зараженої продукції та можуть там зберігатися протягом декількох років. Склероції гриба найбільш інтенсивно проростають у ґрунті при температурі 11-15 °С та вологості вище 80% протягом 14 діб. В сухому ґрунті склероції патогену не проростають. В умовах теплої і вологої зими склероції, що знаходяться на поверхні або в ґрунті (не глибше 5 см), навесні та на початку літа проростають і дають початок розвитку нової грибниці. У польових умовах при тривалому промерзанні ґрунту і різких коливаннях низької температури з частими відлигами протягом зими склероції патогена фізіологічно визрівають і проростають, формуючи виключно сумчасту стадію (плодові тіла) – апотеції. В залежності від розміру склороцію на ньому формуються від 1 до 5 апотеціїв, в яких утворюються незабарвлені сумки (аски). У кожній сумці знаходиться по 8 аскоспор від яких заражаються рослини. Інкубаційний період складає 7-10 діб. Протягом вегетації рослин збудник розповсюджується аскоспорами і може розповсюджуватися вегетативно – частинками міцелію за допомогою вітру, крапель дощу, комах тощо. У сховищах первинне зараження коренеплоду відбувається при контакті із грибницею пророслого склероцію гриба. Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря та температура вище 14-15°С.

Джерелом інфекції можуть бути склероції, які потрапляють у сховище із частинками ґрунту або із рослинними рештками.

Знищення уражених решток. Використання здорового насіння. Використання фунгіцидів.