Захист посівів нуту від аскохітозу

. Хвороба поширена в районах вирощування нуту і є однією з найбільш шкідливих  хвороб у регіонах з помірним кліматом. За сприятливих умов для розвитку патогену втрати врожаю можуть досягати 100%. Ураження розвивається більш сильно за тривалої прохолодної і дощової погоди. Перші симптоми аскохітозу з’являються на стеблах, листках і бобах спочатку у вигляді світло-зелених, округлих або продовгуватих плям, які згодом стають сірими, сіро-бурими з бурою каймою, іноді з вузьким темним ободком. При сильному ураженні листочки жовтіють, в’януть та опадають. Плямистість на стеблах може спричинити їх перелом, внаслідок чого верхівки цих пагонів в’януть. Гриб протягом усієї вегетації зберігає здатність уражувати наймолодші, життєздатні частини рослин – листочки, черешки, плодоніжки та стулки зав’язі й зелених бобів. У польових умовах первинне ураження проходить у ранні фази. Сходи, або молоді рослини зазвичай гинуть, однак стають джерелами вторинного ураження. До фази цвітіння та плодоутворення у посівах накопичується велика кількість інфекції у вигляді опалих уражених листочків і черешків листя. У фазі плодоутворення і на початку дозрівання спостерігається найбільший розвиток хвороби. Нерідко насіння утворюється щуплим і має меншу енергію проростання і схожість. Хвороба може стати причиною недобору урожаю насіння до 2-7 ц/га. Встановлено, що внесення під бобові культури збільшених норм калійних добрив зменшує рівень розповсюдження та шкідливості  аскохітозу в 1,5-4,5 разів.

Збудником хвороби є гриб  Ascochyta rabiei (Pass.) Labrousse.

Ascochyta rabiei – це вузькоспеціалізований гриб і вражає лише нут, включаючи дикий вид C.pinnatifidum. Патоген у місцях плям формує концентричні кола темно-коричневих або чорних пікнід діаметром 62-212 мкм. Пікноспори одноклітинні, рідко двоклітинні, циліндричні або яйцеподібні, розміром 6-16×3,4-5,6 мкм. Гриб має також сумчасту стадію – Mycosphaerella rabiei Kovacz., яка формує кулясті псевдотеції (90-180 мкм у діаметрі) з циліндричними сумками (65-85×9-10 мкм), в яких безладно розташовані двоклітинні  сумкоспори (13-14×5-6 мкм). Пікноспори збудників аскохітозу бобових культур починають проростати і можуть уражувати рослини за вологості повітря вище 90%  і температурі вище 4°С. Однак сильний розвиток хвороби спостерігається у період випадіння рясних опадів за температури повітря 20-25°С. За таких умов з пікнід іде рясне виділення пікноспор, які легко переносяться вітром і крапельками дощу на здорові рослини і викликають їх зараження. Інкубаційний період хвороби залежить від температури і виду патогену, для A.pisi  він  дорівнює 6-8 добам за температури 20-25°С. Чергування вологої і сухої погоди стримує розвиток аскохітозу, а при температурі вище 35°С припиняє його зовсім.

Первинними джерелами інфекції аскохітозу є уражене насіння і залишки уражених рослин. Патоген у вигляді грибниці часто проникає у насіння доволі глибоко (до 2,5-3,2 мкм), чим в окремих випадках можна пояснити неповну ефективність протруювання насіння. На рослинних залишках гриби зберігаються у вигляді пікнідіального спороношення, деякі у сумчастій стадії, грибниці й аскоспор.  Останні  можуть  знаходитись  у  ґрунті  тривалий  час  (3-4 роки) і бути першопричиною виникнення хвороби при відсутності патогенів на насінні.

Дотримання 3-4 річного чергування культури в сівозміні; використання здорового посівного матеріалу; ранні строки посіву; оптимальна норма висіву та глибина заробки насіння; протруювання насіння.