Для захисту посівів сочевиці від аскохітозу рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0-2,0 |
| ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
| ФітоДоктор + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | ФітоДоктор, 1,0 + Viridin (Триходермін), 1,0-2,0 |
Захворювання аскохітозом поширене в Україні в усіх районах вирощування цієї культури. Аскохітоз є серйозним грибним захворюванням сочевиці яке поширюватися як з хворим насіннєвим матеріалом, так і з рослинними рештками які залишаються на полі. Пошкоджуються листки, стебла, боби і насіння. Пошкодження проявляється у вигляді темно-коричневих, або сірих п’ятен з чорною окантовкою, які часто мають дрібні чорні фруктові тіла (пуцидії) в центрі. На уражених стеблах з’являються продовгуваті ділянки сіруватого кольору з розсіяними, спочатку заглибленими, а потім виступаючими пікнідами. Інколи покривні тканини молодих стебел руйнуються і розщеплюються на поздовжні смуги. Шкідливість хвороби проявляється у зниженні схожості насіння на 25-40%. Аскохітоз може бути причиною випадів сходів і дорослих рослин, зниження урожаю зерна і погіршення його якості.
Збудником хвороби є гриб Ascochyta lentis (телеоморф Didymella lentis).
Інфікування рослин аскохітозом може відбуватися як навесні, під час проростання ураженого насіння, так і в подальшому. На протязі вегетації ураження рослин відбувається спорами – конідіями, що формуються у плодових тілах гриба (пікніках) та розносяться вітром і дощем. Прохолодна, дощова погода сприяє інфікуванню рослин і поширенню хвороби. Оптимальними умовами для проростання конідій і зараження рослин є температура +18…+20°С та наявність крапельної вологи.
Зберігається патоген у ґрунті, рослинних рештках і насінні у вигляді грибниці і пікнід з конідіями, передається з насінням.
Більшість сучасних сортів сочевиці характеризуються певним рівнем стійкості до аскохітозу. Проте якщо не дотримуватися елементарних профілактичних методів існує висока вірогідність виникнення рас грибів які подолають резистентність до них. До основних методів боротьби належать. Використання для сівби високоякісного не зараженого хворобами насіння. Дотримання сівозмін в яких зернобобові культури висіваються на одному і тому ж самому місці не частіше ніж раз у 3 роки. Якщо існує висока вірогідність інфікування, в наслідок високого інфекційного фону на полі, чи зараженості насіння потрібно обов’язково протруювати насіння.