Для захисту посівів сочевиці від сірої гнилі рекомендуємо використовувати:
Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0-2,0 |
ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
Гаубсин® FORTE + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | Гаубсин® FORTE, 2,0 + Viridin (Триходермін), 1,0-2,0 |
Ботритініоз або сіра гниль є небезпечною хворобою. В Україні хвороба відмічається в усіх районах вирощування сочевиці. Найбільшого поширення вона набуває у районах з прохолодною та вологою погодою в другій половині вегетації. Збудник може діяти і як грунтовий патоген, а також спричиняти гниття стебел і бобів під час цвітіння та наливання бобів. Цей гриб поліфаг і його інокулум присутній в грунтовому середовищі більшості полів. Але проблемною ця хвороба стає на загущених посівах, які схильні до полягання за прохолодної і вологої погоди. Симптоми проявляються наступним чином листя в’януть і опадають, боби не наливаються, інфіковані місця стають сірими або коричневими. При комбайнуванні місць уражених хворобої хмари сірих спор можуть здійматися в повітря, і спричиняти проблеми з диханням. Патоген уражує різні органи рослин: листя, черешки, стебла, боби та насіння. На уражених органах спочатку з’являються буруваті плями з розпливчастими краями, що поступово переходять на здорові тканини, зливаються і охоплюють більшу їх частину. Місця ураження набувають буро-зеленого забарвлення і у вологу погоду загнивають. У посушливий період вони мають вигляд буруватих сухих виразок. Місця ураження при підвищеній вологості вкриваються тонким нальотом міцелію сірувато-бурого кольору з масою спор – конідій, рихлі скупчення яких є характерною ознакою сірої гнилі. Уражені стебла часто надламуються, листки та велика кількість квіток і зав’язей обпадає. Шкідливість сірої гнилі полягає в зниженні врожаю зерна та посівних якостей насіння.
Збудником хвороби є недосконалий гриб Botrytis cinerea Pers. ex Fr.
Ботритініоз майже завжди зустрічається разом із склеротиніозом. Після перезимівлі склероції проростають міцелієм з конідіальним спороношенням або утворюють плодові тіла з аскоспорами. У наших умовах розвивається, як правило, численне конідіальне спороношення. Оптимальною для проростання спор є температура +18˚С.
Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, заражене насіння та грунт у якому зберігається грибниця патогена.
Дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів культури від минулорічних; вирощування відносно стійких сортів, посів в оптимальні строки здоровим насінням; протруювання насіння, знищення післязбиральних решток. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіцидів.