Для захисту посівів сочевиці від склеротиніозу рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л + ФітоДоктор |
Обробка пожнивних решток попередника | Целюлад Л, 2,0 + ФітоДоктор, 0,5 |
| ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
| ФітоДоктор + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | ФітоДоктор, 1,0 + Viridin (Триходермін), 2,0 |
В Україні склеротиніоз проявляється на посівах сочевиці яка дозріває за вологої погоди, яка провокує надмірний ріст вегетативної маси і полягання рослин. Високий ризик пошкодження сочевиці цією хворобою буде коли вона вирощується в сівозміні з іншими культурами чутливими до цієї хвороби такими як: рапс, гірчиця, соняшник, горох. Всі частини рослини (листя, боби, стебло, квітки) можуть бути пошкодженими хворобою. Рослини старші шести тижнів більш сприйнятливі до ураження хворобою.. Початок патологічного процесу на стеблах характеризується набуттям ураженою ділянкою брудно-зеленого забарвлення та її насиченням вологою. У подальшому, за підвищеної вологості повітря, відбувається утворення на поверхні хворих тканин білої ватоподібної грибниці, яка інтенсивно поширюється стеблом угору та вниз від місця первинного формування. У подальшому на стеблах у межах росту грибниці починають формуватись склероції. На початкових етапах вони мають вигляд округлих, білого забарвлення ущільнень, які поступово стають жовто-сірими, темніють, а після дозрівання набувають чорного відтінку. Міцелій гриба також проникає усередину стебла, де з часом формує склероції. Форма та розміри останніх досить різноманітні. Так, склероції, що сформувались на поверхні стебел, частіше округлої форми, випуклі, а у разі зростання між собою набувають витягнутої та неправильної конфігурації; ті з них, що утворилися всередині стебел, — видовжені. Склероції, що містяться всередині уражених органів, потрапляють під час збирання врожаю в насіннєвий матеріал. Їх можна виявити серед насіння під час його візуального аналізу. Хоча інфікування склеротініозом зазвичай трапляється на пізніх стадіях розвитку рослин, вона може викликати відчутні економічні втрати, особливо в наслідок погіршення якості насіння.
Збудником хвороби є недосконалий гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.
Навесні на склероціях, незаораних чи заглиблених у ґрунт не більш ніж на 3 см, формуються воронковидні плодові тіла (апотеції), з яких вітром та комахами розносяться аскоспори. Вони є джерелом первинного інфікування. Протягом вегетації патоген розповсюджується шматочками грибниці, що уражують здорові рослини за умов підвищеної вологості та температури +18…+26°С. В рослинах Sclerotinia sclerotiorum розвивається в широкому діапазоні температур (від +1…+2° С до +30°С) і при оптимальній вологості повітря 60-80%.
Зберігається збудник хвороби міцелієм на рослинних рештках та насінні, а також склероціями в ґрунті або у вигляді домішок в насінні. Його склероції після перезимівлі можуть проростати двома способами: міцеліально та із формуванням сумчастого спороношення, — що забезпечує масове продукування інфекційного матеріалу. У ґрунті склероції не втрачають життєздатність декілька (6-8) років.
Вирощування відносно стійких сортів, дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів культури від минулорічних. Не можна вирощувати сочевицю на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення післязбиральних решток, ретельне очищення насіння від склероціїв, протруювання насіння. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіциду.