Для захисту смородини від антракнозу рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Гаубсин FORTE + Viridin (Триходермін) |
Профілактичні обробки по вегетації | Гаубсин, 5,0 + Viridin (Триходермін), 2,0 |
| Хімічний 33P + ФітоДоктор |
При наявності хвороби | Хімічний 33P + ФітоДоктор, 2,0 |
| Целюлад Л + ФітоДоктор |
Обробка листового опаду та кущів (восени) | Целюлад, 2,0 + ФітоДоктор, 2,0 |
Хвороба досить поширена, але найбільш шкідлива у районах, де літні місяці характеризуються достатньою зволоженістю і невисокими температурами. У південних районах антракноз виявляють рідше. Хвороба проявляється на листках, черешках, молодих пагонах, плодоніжках і ягодах. На листках утворюються невеликі, темно-бурі, округлі або напівокруглі плями 0,8-1,2 мм у діаметрі. На поверхні плям з’являються чорні, ніби лаковані горбики із спороношенням збудника хвороби, покривна тканина яких з часом розкривається, і вони виглядають білими крупками. На черешках листків, плодоніжках і зелених пагонах утворюються чорні, трохи вдавлені плями із слабким спороношенням. На ягодах хвороба проявляється рідше, у вигляді світло-бурих, бурих і чорних крапок з червоним обідком. Шкідливість атракнозу смородини дуже велика. Він часто є причиною опадання листя, відмирання молодих пагонів, різко знижує врожай смородини і її зимостійкість.
Збудником хвороби є сумчастий гриб Pseudopeziza ribis Kieb.
Збудником хвороби є сумчастий гриб Pseudopeziza ribis Kieb. порядку Helotiales. У конідіальній стадії його часто називають Gioesporium ribis Mont, et Desm. Він має дві форми: f.nigri і f.rubri. Перша уражує чорну, друга — червону смородину. Під час вегетації патоген утворює на рослинах невелику грибницю, що розміщується у міжклітинниках тканин. Конідіальне спороношення у вигляді субепідермального ложа частіше розміщується на верхньому боці листка. Конідієносці безбарвні, одноклітинні, паличкоподібні або конічні, доверху потовщені. Конідії безбарвні, одноклітинні, подовжені, серпоподібні, 14-32 х 5-8 мкм. Крім макроконідій, гриб інколи утворює мікроконідії розміром 5-7 х 1,5-2 мкм, але роль їх до цього часу не визначена. Конідії поширюються переважно краплинами дощу і комахами, а проростають у краплинній волозі. Гіфальний росток їх проникає у рослину через покривні тканини. Інкубаційний період хвороби при температурі 15°С триває 8-10 діб. За вегетацію рослин гриб утворює дві генерації конідіального спороношення. Зимує у формі грибниці в уражених пагонах і на опалому листі. Навесні грибниця на нижньому боці листка розвиває апотеції, які спочатку заглиблені у тканину, а пізніше стирчать на поверхні. Апотеції блюдцеподібні, з темною оболонкою, але із світлим гіменіальним шаром. Діаметр апотеція — 150-230 мкм, його ніжка товста і коротка. Сумки булавоподібні, з тонкою оболонкою, 80-110 х 18-20 мкм, а сумкоспори — одноклітинні, безбарвні, еліпсоїдальні, 12-17 х 7-8 мкм, із краплинами олії на кінцях. Сумкоспори дозрівають у середині або наприкінці травня. Тоді ж відбувається первинне ураження рослин. Посилюється розвиток антракнозу у роки з великою кількістю опадів, а в посушливу і жарку погоду хвороба розвивається слабко.
Джерелом інфекції є уражені рослини. Гриб може зберігатися також і на рослинних рештках.
Імунних до хвороби сортів немає. Для висаджування рекомендуються сорти смородини з підвищеною стійкістю до антракнозу. Слід уникати загущення насаджень, аби не нагромаджувалася краплинна волога. Старанне осіннє загортання у грунт опалого ураженого листя, що є джерелом первинної інфекції. Під час вегетації рослин — триразове обприскування їх фунгіцидами.