Для захисту сої від борошнистої роси рекомендуємо використовувати:
| Препарат | Спосіб обробки, витрата робочого розчину | Норма застосування, (л/га або л/т) |
| Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0-2,0 |
| ФітоДоктор | Передпосівна обробка насіння | 1,0-1,5 |
| Гаубсин® FORTE + Viridin (Триходермін) |
Обприскування рослин по вегетації | Гаубсин® FORTE, 2,0 + Viridin (Триходермін), 1,0-2,0 |
Прояв захворювання характеризується появою на верхній стороні листів, на стеблах і бобах білуватого павутиннистого або борошнистого нальоту. Пізніше наліт ущільнюється, сіріє і на ньому у виді чорних крапок утворяться клейстотеції патогенну. Уражені борошнистою росою листки мають меншу асиміляційну поверхню, стають крихкими. При сильному розвитку гриб може викликати значний недобір урожаю — 15% і більше.
Збудником хвороби є Erysiphe communis f. glycine Jacz.
Патоген розвиває поверхневу грибницю, на якій формується конідіальна стадія. Трохи пізніше тут же розвиваються клейстотеції. Навесні з них викидаються сумки з сумкоспорами, що розносяться повітряними потоками і заражають рослини. Клейстотеції кулястої форми з численними незабарвленими придатками. Діаметр 62 – 180 мкм. У клейстотеції буває 4-8 еліптичних сумок, у кожній з яких така ж кількість одноклітинних сумкоспор розміром 19-25 х 9-14 мкм. Конідії бочкоподібні, одноклітинні, 25-30 х 8-10 мкм, зібрані в ланцюжки. Протягом розвитку патоген проходить дві стадії – анаморфну (рід Oidium) і телеоморфну (сумчасту).
Поширення гриба відбувається конідіями за допомогою вітру, дощу і комах. Оптимальні умови для проростання конідій – 18-22 оС та відносна вологість 60-80%. Зимує патоген у вигляді клейстотеціїв на опалих рештках уражених рослин. Конідії — основне джерело розповсюдження інфекції. Саме їх утворення надає ураженим органам характерний для цього захворювання «борошнистий» вигляд.
Дотримання сівозміни, глибока зяблева оранка та повне заорювання рослинних решток, які є джерелом інфекції. При сильному розвитку хвороби проводять обприскування фунгіцидами.