Захист яблуні від борошнистої роси

Для захисту яблуні від борошнистої роси рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
Целюлад Л
+
ФітоДоктор 
Обробка листового опаду та стволів дерев (восени) Целюлад, 3,0- 5,0
+
ФітоДоктор, 1,5 – 2,0
Полісульфід Натрію Обробка по вегетації 4,0 – 5,0

 

*Для органічних господарств

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
Гаубсин FORTE
+
ФітоДоктор 
Обробка по вегетації Гаубсин, 8,0
+
ФітоДоктор, 1,0
Борошниста роса на яблуні
Симптоми хвороби

Борошниста роса уражує спочатку кінцівки молодих пагонів. Вони покриваються сіро-білим павутинним порохоподібним борошнистим нальотом. Уражене листя перестає рости, деформується, буріє і зрештою всихає і опадає. Інфіковані пагони на початку розвитку хвороби вкриваються білим нальотом, який з часом почитає темніти. Відбувається затримка у рості пагонів, вони викривлюються і з часом відмирають. Суцвіття уражуються ще у фазу відділення бутонів, вкриваються густим білим нальотом та швидко всихають, при цьому зав’язь не утворюється. У результаті суттєво знижується урожайність дерев. Протягом вегетації ураження плодів проявляється у зміні забарвлення, опробковінні плоду, зниженні смакових якостей і дрібноплідності. Також на плодах хвороба може проявлятися у вигляді іржавої сітки, яка нагадує механічне ураження.

Збудники хвороби

Гриб Podosphaera leucotricha Salm.

Розвиток патогену

Хвороба розвивається на всіх сортах, а особливо на групі сортів, похідних від Джонатану, та на багатьох сортах нової генерації. Розвитку хвороби сприяє суха й жарка погода з низькою вологістю повітря. Особливість цього збудника – те, що, викликаючи загибель вегетативних і генеративних частин рослини, сам збудник перезимовує в рослинних рештках і навесні уражує нові рослини. Частина інфекції міститься під лусочками бруньок, тому викорінювальна обробка не гарантує стовідсоткового захисту від цієї хвороби, адже бруньки розкриваються кілька тижнів і весь час надходить інфекція. Варто нагадати, що окремі бур’яни (полинь, деревій, молочай, осоти та ін.) виступають резерваторами хвороби, тому треба підтримувати чистоту під деревами. Цикл розвитку збудника складається з двох стадій – конидіальної та сумчатої. Білий наліт на уражених органах рослин не що інше як, конидіальне спороношення. У третій декаді травня–першій декаді червня, як правило на уражених пагонах, іноді плодах та листях, з’являється сучата стадія. Ця стадія проявляється у вигляді чорних цяток (плодових тіл), які оснащені розгалуженими придатками на кінчиках. Плодове тіло складається із однієї сумки (аски), що містить вісім аскоспор. Також відповідно цикл розвитку хвороби має 2 види інфекції – первинну та вторинну. Навесні, у фазу розпускання бруньок, проявляється первинна інфекція, у результаті зараження грибом що перезимував всередині бруньок. Під час первинного прояву хвороби з’являються конидії, які є джерелом вторинної інфекції. Цей період складає від 15 до 45 діб.

Основне джерело інфекції

Заражені частини рослини, рослинні рештки (листя, гілочки, плодові формування) та спори і міцелій гриба, які містяться під лусочками бруньок. Збудник гриба може вимерзати при температурі –27°С, якщо вона тримається протягом кількох годин.

Заходи захисту

Вирощування стійких сортів. Своєчасне виявлення інфекції та знищення ураженого листя та пагонів. Підтримка оптимальної вологості у садах на поливі. Проведення оранки у міжряддях та обкопування пристовбурової зони.

Translate »