Для захисту льону від фузаріозу рекомендуємо використовувати:
Препарат | Спосіб обробки | Норма застосування |
Целюлад Л | Обробка пожнивних решток попередника | 1,0 – 2,0 л/га |
ФітоДоктор | Обробка насіння | 1,0-1,5 л/т |
ФітоДоктор + Viridin (Триходермін) |
Обробка по вегетації | ФітоДоктор, 1,0 л/га + Viridin (Триходермін), 1,0 – 2,0 л/га |
Захворювання поширене в усіх льноводчеських зонах країни. Ураження фузаріозом призводить до зниження в кілька разів врожаю льносоломи і врожаю насіння, схожості насіння і вмісту в них жиру. Проявляється в посівах упродовж вегетації, але найбільшої шкоди завдає сходам. Захворювання викликає загнивання кореневої шийки сходів, пожовтіння і в’янення листя, побуріння суцвіть і коробочок. У фазу “ялинки” хворі коріння темніють, стають сірувато-попелястого кольору. Стебло стає бурим, загниває, руйнується і відмирає. Уражені сімейні коробочки буріють і у вологу погоду покриваються рожевим нальотом збудника хвороби. Міцелій гриба проникає в рослини через кореневі волоски, молоді клітини епідермісу, продихи, ранки. Всередині рослини збудник розвивається в судинній системі, порушуючи надходження поживних речовин і води. Уражуються коробочки і насіння. Насіння формується недостигле, щупле, втрачає блиск, іноді набуває рожевого або сіруватого кольору. Льон уражується також іншими видами грибів роду Fusarium, які спричинюють побуріння верхівок і коробочок льону, а також утворення рожевих подушечок на коробочках та навколо пустул іржі, через що це явище називають «фузаріозом по іржі».
Збудником хвороби є гриб Fusarium oxysporum Schltdl.
Хвороба поширюється вогнищами, призводить до передчасного дозрівання льону. Грибниця гриба білуватого кольору, конідії рожевого кольору, злегка серповидні, з 1-3 перегородками. Конідії є джерелом зараження рослин у вегетаційний період. Зимує гриб міцелієм і суперечками в рослинних рештках. Насіння не є джерелом інфекції. Багато років патоген виживає в грунті. З ґрунту гриб через кореневі волоски проникає в рослину і розвивається в судинах.
Джерела інфекції – заражене насіння, рослинні рештки і ґрунт.
Сівозміну з поверненням культури на колишнє місце не раніше ніж через 6-7 років. Знищення лляних залишків. Вапнування кислих ґрунтів. Передпосівне протруювання насіння.