Захист черешні від мониліозу

Для захисту черешні від мониліозу рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
ФітоДоктор 
+
Гаубсин FORTE
Профілактичні обробки по вегетації ФітоДоктор, 2,0
+
Гаубсин, 5,0
Целюлад Л
+
ФітоДоктор 
Обробка листового опаду та стволів дерев (восени) Целюлад, 3,0- 5,0
+
ФітоДоктор, 1,5 – 2,0
Мониліоз (мониальна плодова гниль та мониліальний опік) на черешні
Симптоми хвороби

Надзвичайно небезпечна хвороба не лише для черешні, а й для всіх кісточкових культур, уражує не тільки плоди (у вигляді плодової гнилі), а й вегетативні частини рослини (мониліальний опік). Симптоми мониліозу у вигляді плодової гнилі. Розвиток хвороби припадає на кінець літа – період дозрівання плодів. На плодах з’являються невеликі темні або буро-коричневі плями, які швидко ростуть та поступово збільшується в розмірі. Хворі плоди деформуються, всихають і через 8 – 10 днів плями покриваються бежево-сірі “подушечками” – спороложами. На них утворюються спори гриба, які, розносячись вітром, дощем і комахами, заражають інші плоди. Плоди з дерева довго не осипаються, стаючи джерелом нового зараження. Також інфекція може потрапляти через пошкодження на плодах, наприклад комахами-шкідниками, птахами або градом. Скрізь здорову неушкоджену шкірку, зазвичай, зараження не відбувається. Виключення становить тісне стикання здорового плоду із хворим. Інтенсивному розвитку плодової гнилі сприяє тепла (24-28 ºС) и волога (не менше 75 %) погода, загущене розташування дерев та розвиток парші, яка є воротами для інфекції. Ураження плодових дерев у вигляді молиніального опіку відбувається в період цвітіння, особливо у вологу погоду. Збудник проникає через квіти в гілки і швидко розвивається в них, уражуючи великі вегетативні масиви дерев, інколи навіть повністю уражує дерево. Пошкоджені гілки виглядають як обгорілі (звідси й назва хвороби — опік), засихають, а сильно уражені дерева гинуть. Мониліальний опік іноді приймають за пошкодження квіток зворотними приморозками, але відмінність у тому, що квітки, які загинули від морозу обпадають з дерев. При невеликому ураженні обов’язково слід вирізати уражені частини дерева, бо через два тижні починає виділятися камедь, у якій містяться спори збудника хвороби, а відтак триває ураження дерева. Щоб визначити зону ураження, треба розрізати кору дерева, відвернути її і виділити ділянки хворої частини (вона коричневого кольору) та здорової (світло-зелена). Далі слід відрізати хвору частину рослини та провести профілактичне обприскування або замазати рану фунгіцидом.

Збудники хвороби

Гриб – Monilia cinerea.

Розвиток патогену

Конидіальне спороношення гриба спостерігається у вигляді мілких пустул білого кольору; при цьому утворюються конидії (сіруваті подушечки, довжиною 17-25 мкм та шириною 10-15 мкм, частіше овальної форми), зібрані у розгалужені ланцюжки. Конидії переносяться вітром або комахами на здорові рослини. Конидіальна стадія це період активного спороношення. Спори розповсюджуються на всі здорові частини рослини. Після 8-10 днів з моменту ураження (плодовою гниллю) на поверхні плодів з’являються невеликі жовтуваті подушечки (спородохії). Ураженні плоди муміфікуються та відпадають і в таких плодах гриб зимує у вигляді міцелію або склероціїв. Склероціальна стадія це період покою, в якій гриб зимує в корі яблуні або муміфікованих плодах. Частіше за все гриб зимує у заражених плодах у вигляді міцелію. Оптимальна температура для розвитку гриба – 15 °C, найбільш сприятлива вологість 95-100 %. Життєвий цикл гриба співпадає з періодом плодоношення дерева. Після зимового покою навесні конидії уражують квітки та гілки. В результаті цього розвивається мониліальний опік. Оптимальні для розвитку цієї хвороби погодні умови виникають в роки із прохолодною та вологою весною. Підвищена вологість сприяє швидкому розповсюдженню спор, а температура близько 15 ⁰С затримує цвітіння, та грибок встигає прорости.

Основне джерело інфекції

Спори патогена добре зберігаються на пагонах, гілках, плодах та корі уражених дерев. Занести інфекцію також можливо і за допомогою інфікованого садового приладдя для обрізки та прищеплення. Збудник може розповсюджуватися і на інші насіннєві та кісточкові дерева у садку за рахунок рознесення спор вітром та комахами.

Заходи захисту

Використання стійких до хвороби сортів. Уникнення надмірного загущення крон дерев. Знищення інфікованих гілок та плодів. Оранка у міжряддях та обкопування пристовбурової зони. Обробка дерев фунгіцидами.

Translate »