Захист яблуні від парші

Для захисту яблуні від парші рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
ФітоДоктор
+
Viridin (Триходермін)
Профілактичні обробки по вегетації ФітоДоктор, 1,0
+
Viridin (Триходермін), 5,0
Хімічний 33P
+
ФітоДоктор
При наявності хвороби Хімічний 33P
+
ФітоДоктор, 2,0
Целюлад Л
+
ФітоДоктор 
Обробка листового опаду та стволів дерев (восени) Целюлад, 3,0- 5,0
+
ФітоДоктор, 1,5 – 2,0
Парша на яблуні
Симптоми хвороби

Перші симптоми хвороби спостерігаються неозброєним оком через 2-3 тижня після розкриття бруньок. Спочатку на листях з’являються оливково-зелені плями, де розвиваються спори безстатевого розмноження і плями починають чорніти та розтріскуватись. На наступній стадії хвороба розповсюджується практично по всій рослині на листя, зав’язі, плоди. Грибок також ушкоджує молоді паростки, які часто гинуть. Кора хворих саджанців покривається здуттями, які через деякий час лопаються, і сама кора розтріскується та лущиться. Через те, що грибок не порушує процес фотосинтезу у листях, дерево продовжує рости та розвиватися, що сприяє розвитку захворювання. Листя ураженні паршою передчасно опадають, плоди зморщуються. При ранньому ураженні плоди стають однобокими, деформуються, розтріскуються, а далі з’являється гниль. При ураженні плодів під час росту (червень–липень) на плодах формуються класичні темні плями парші. За пізнього поширення хвороби (серпень–вересень) на плодах з’являється темний наліт парші, який стирається, залишаючи після себе невиразну темну пляму, що також знижує якість плодів.

Збудники хвороби

Гриб Venturia inaequalis.

Розвиток патогену

Збудник має дві стадії розвитку: зимова – сумчаста, літня – конідіальна. Уражуються рослини навесні, коли температура повітря перевищує +4 °С та за відносної вологості повітря понад 80 %. За сезон може бути 6–8 поколінь сумчастої і 14–18 поколінь конідіальної стадії. Збудник парші зимує у стадії незрілих плодових тіл (псевдотеціїв), які ще з осені утворюються на опалому листі та плодах. Розсіювання спор співпадає із початком рості пагонів яблуні. Слизиста оболонка спор сприяє їх прикріпленню до листя. Для проростання спор необхідна волога. При її наявності спора проростає у простір між кутикулою та епідермісом. Подальше розповсюдження у внутрішні тканини листа не відбувається. Найбільш чутливі до зараження молоді листки, які знаходяться на вершечку зростаючого пагона. Через 2-3 тижні гриб переходить до конидіальної стадії і за допомогою конидій відбувається вторинне ураження листя крони дерева. Найбільш інтенсивний ріст конидій відбувається при температурі близько 20 °С. У цей час на листях утворюються світло-оливкові плями. По мірі розростання середина плями буріє та розтріскується і коли листя опадає то гриб продовжує розвиватися як сапротроф. Це третья – сапротрофна стадія розвитку гриба. І в той час закладаються псевдотеції, в яких навесні утворюються аскоспори і яблуня заражається знову.

Основне джерело інфекції

Уражені частини дерева: листя, плоди, плодові формування, гілочки. Опале листя яке може бути уражене спорами.

Заходи захисту

Використання стійких до хвороби сортів. Знищення джерел інфекції – ураженого листя, гілок тощо. Обробка дерев фунгіцидами, оранки у міжряддях та обкопування пристовбурової зони.

Translate »