Боротьба з довгоносиком на полуниці

Малиново-суничний довгоносик або антономус малиновий (Anthonomus rubi Hrbst.). Зустрічається повсюдно, численний на Поліссі і Лісостепу. Злісний шкідник малини, ожини, суниці, троянди, шипшини та ін.. Жук довжиною 2-3 мм, овальний, чорний з коричневим відтінком, покритий тонкими світло-сірими волосками,  щиток білий, головотрубка довга, тонка, трохи вигнута, вусики булавовидні; ноги тонкі, довгі. Самиця відкладає яйця розміром 0,3-0,5 мм, білі. Одна жіноча особина може відкласти до 60 яєць! Личинка – 3,5 мм, біла, серповидно вигнута, з жовто-коричневою головою. Лялечка – 2,5-3 мм, спочатку білого кольору, потім жовто-коричнева. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під опалим листям. Вихід жуків з місць зимівлі відбувається наприкінці квітня – на початку травня при середньодобовій температурі повітря вище 13-15 °С, що збігається з відростанням суниці. Спочатку жуки живляться листками, вигризаючи в них отвори, потім переходять на бутони і виїдають їх вміст. Додаткове живлення триває 30-45 діб. Через 6-7 діб після відкладання яйця відроджуються личинки, які протягом 20-25 діб живляться бутонами і, завершивши розвиток, заляльковуються. Через 7-9 діб з’являються жуки (у другій половині липня) і додатково живляться на листках малини, суниці, ожини. У вересні з зниженням температури повітря до 10-12 °С жуки переходять на зимівлю у верхній шар ґрунту і підстилку. Генерація однорічна.