Боротьба з хлібним жуком на озимому ячмені

Хлібний жук, або Жук-кузька (Anisoplia austriaca) найбільш поширений у Степовій зоні та Південному Лісостепу України. Жук живиться зерном злакових культур, в тому числі, озимого ячменю,  в період  молочної стиглості, пізніше, коли зерно твердіє, жук вибиває його лапками з колосків. Значно пошкоджує зерна пшениці, жита та ячменю, живиться також зерном диких злаків. Личинки живуть в ґрунті, підгризаючи  корені зернових та технічних культур, а також саджанців плодових дерев у молодих садах та розсадниках, може пошкоджувати коренеплоди цукрових бурякiв. Найбiльш шкiдливi личинки в посушливi перiоди. Один дорослий жук протягом життя може з’їсти  7-8 і більше грамів зерна, а ще бiльше вибиває з колосу, знищуючи в цiлому 9-10 колоскiв. З посiвiв озимої пшеницi, ячменю й жита жуки перелiтають на посiви ярих зернових, де спочатку заселяють i пошкоджують краї посiвiв, поступово рухаючись до їх середини. Літ жуків починається з кінця травня і триває до початку серпня, та в окремі роки цей строк може  коливатися у межах двох тижнів. Найбільша активність жуків спостерігається у спекотні сонячні дні. Відкладання яєць починається через два тижні після виходу. Дієвими профілактичними заходами є лущення стерні та глибока зяблева оранка, обробіток ґрунту в міжряддях просапних культур та культивація парових полів на глибину 10 – 12 см (в кінці травня – на початку червня), при цьому знищується значна частина личинок та лялечок. Крайова обробка посівів зернових культур в період наливання зерна. Вчасна об­роб­ка полів інсек­ти­ци­да­ми спо­со­бом об­при­с­ку­ван­ня – один з най­е­фек­тивніших і най­до­с­тупніших ме­тодів бо­роть­би із жуком-кузькою.