Боротьба з хрестоцвітною блішкою на руколі

Хрестоцвітні блішки Велика родина листоїдів (Chrysomelidae), яка включає різноманітні види. Найпоширеніші такі: світлонога (Phyllotreta nemorum L.), виямчаста (Ph. vitata F.), хвиляста (Ph. undulata Kutsh), синя (Ph. nigripes F.), чорна (Ph. atra F.), південна (Ph. cruciferae Goeze). В Україні шкідник поширений повсюдно іноді зустрічається масово. Дрібні стрибаючі жуки 2-3 мм, різного забарвлення. Зимують хрестоцвітні блішки під рослинними рештками у верхньому шарі ґрунту в садах, під опалим листям на лісових галявинах, нерідко в тріщинах дерев’яних основ теплиць та в інших місцях. Ранньою весною після пробудження жуки живляться бур’янами, а після появи сходів культурних рослин або після висадки розсади на грядки, переходять на них зіскрібаючи епідерміс із листків. Більшість видів відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться дрібними корінчиками, не завдаючи їм суттєвої шкоди. Тривалість розвитку яйця – 3-12 днів, личинок – 15-30, лялечки – 17 днів. У липні виходять жуки нового покоління. Літнє покоління не має господарського значення, але при нестачі вологи може нанести відчутної шкоди. Це пояснюється, з одного боку, посиленням активності і ненажерливості жуків для відновлення водного балансу власного організму, а з іншого тим, що в посушливу погоду рослини є більш ослабленими та чутливими до збирання врожаю. Захисними заходами в боротьбі  з хрестоцвітними блішками є агротехнічні методи. Передусім, – це знищення бур’янів, дотримання строків сівби культури, норм висівання насіння. З появою економічного порогу шкідливості застосовувати інсектицидні засоби захисту посівів.