Боротьба з колорадським жуком на томатах

В Україні колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata) залишається найнебезпечнішим шкідником томатів. Поширений шкідник повсюдно. Пошкоджує, окрім томатів, картоплю, баклажани, перець та інші пасльонові культури. Зимують імаго в ґрунті. Частина популяції після розмноження може зимувати вдруге. У Поліссі й Лісостепу на другу зимівлю йде 18–20% усієї популяції комахи-шкідника, а в окремі роки — значно більше. Таким чином, популяція, що зимує, складається як з імаго першого року, так частково з другого року життя. Терміни весняного пробудження колорадського жука значною мірою залежать від погодних умов, особливо від температури ґрунту та кількості опадів. Найінтенсивніший їх вихід спостерігається після випадання дощів, у теплу сонячну погоду, за температури повітря не нижче 15 °C і ґрунту — +13…+14 °C. Відразу після виходу з яєць личинки живляться яйцевими оболонками, іноді поїдають яйця, що містять живі зародки. Потім вони гризуть м’якуш листка з нижнього боку, поступово переходять на верхній бік і обгризають листки повністю, залишаючи тільки жилки. Упродовж життя личинки линяють тричі і мають відповідно чотири віки. Найбільш ненажерливі личинки старших віків. За температури повітря понад 12 °C вони живляться вдень і вночі. Знищивши листя на одній рослині, переселяються на інші. Завершивши розвиток, личинки заглиблюються у ґрунт на 8–10 см (іноді до 20 см) для заляльковування. Розвиток лялечки триває 12–21 добу. Характерною біологічною ознакою колорадського жука є наявність у циклі його розвитку кількох форм фізіологічного спокою різної тривалості, через що процес захисту овочевих культур є більш складним. Після збирання томатів рекомендується — культивація ґрунту з вибиранням рослинних залишків, що може бути резервацією колорадського жука, внесення добрив і підживлення, своєчасні розпушування, підгортання і прополювання для підвищення стійкості томатів,  При заселенні личинками і жуками рослин посіви обприскують дієвими  інсектицидами.