Боротьба з малиновим жуком

Для боротьби з малиновим жуком рекомендуємо використовувати:

Препарат  Спосіб внесення Строки внесення Норми внесення
Актарофіт обприскування по вегетації по мірі появи шкідників 0,5-0,8 л/500-800 л води

 

Малиновий жук, або малинник звичайний

Малиновий жук, або малинник звичайний  (Byturus tomentosus). Шкідник поширений в Україні повсюди, але найбільшої шкоди завдає у Лісостепу та на Поліссі, на територіях промислового вирощування ожини. Жуки, завбільшки 4 до 5 мм, овальні, сіро-чорного кольору, вкриті прилягаючими та іржаво-жовтими або сірими волосками; всі лапки 5-членикові, вусики жовті, булавоподібні. Личинки сіро-жовтого кольору, трохи серповидно вигнуті, завдовжки до 7мм. Зимують жуки й личинки в ґрунті на глибині до 10–15 см. На початку травня, коли ґрунт прогрівається до 12 0С, з’являються жуки, які живляться нектаром і пиляками різних квітучих рослин та молодими листочками ожини, виїдаючи отвори. При викиданні бутонів ожини, жуки перелітають на неї й виїдають отвори в бутонах, пізніше живляться нектаром та пиляками на квітках, внаслідок чого утворюються спотворені ягоди низької, не товарної якості. На початку цвітіння ожини самиці починають відкладати яйця, розміщуючи їх поодиноко у квітки й на молоді зав’язі. Ембріональний розвиток продовжується  8–10 днів. Личинки, що відродилися, вгризаються у ягоди, утворюючи хвилясті ходи. Уражені ягоди стають спотвореними, дрібними, не товарними, в’януть або загнивають. Личинки залишають плоди в кінці збирання урожаю і йдуть на ґрунт на глибину 5–20 см, влаштовуючи колисочки, частина з них заляльковується й у кінці серпня перетворюється у жуків, які залишаються зимувати в ґрунті. Значна частина личинок діапаузує, заляльковується й перетворюється у жуків лише восени наступного року.

Translate »