Боротьба з попелицею на шпинаті

Попелиці  – посилена увага до попелиць обумовлена не тільки складною біологією та їх значенням в біоценозах, але і тими економічними збитками, яких завдають представники цієї групи при пошкодженні рослин, а також при перенесенні фітопатогенних вірусів. Біологія попелиць досить складна і характеризується поліморфізмом, чергуванням партеногенетичних і двостатевих поколінь (гетерогонія), міграції (у багатьох видів) з періодичною зміною первинних (основних) і вторинних (проміжних) господарів, та вторинною втратою повноциклічності. Зовнішній вигляд попелиць і їх форма тіла різноманітні і залежать від виду попелиці. Довжина тіла від 0,3 мм до 0,8 мм. Колір комахи відповідає кольору рослини, на якому цей вид живиться. Вусики складаються з 5-6 члеників. У порівнянні з іншими представниками світу комах, попелиці мають прекрасний зір. Ротовий апарат попелиці колючо-сисного типу. Швидкому збільшенню чисельності фітофага сприяє тепла сонячна погода (середньодекадна температура повітря 17,0–19,5 °С) з помірною кількістю опадів. У посушливі роки шкідливість попелиць різко зростає, оскільки зменшується стійкість рослин проти пошкоджень, а інтенсивність живлення комах підвищується через необхідність поповнення вологи в організмі. Проте, прохолодна дощова погода стримує їх розмноження. Шкідливість попелиць на лікарських рослинах полягає в двох факторах її діяльності: висмоктуванні соків рослини і створенні цукристих виділень, які приваблюють інших шкідників. Однією з найбільш шкідливою попелицею є Баштанна попелиця – Aphis gossypii Glov. Комаха з родини попелиць ряду рівнокрилих. Шкідники трапляються повсюдно, широкий поліфаг. Живиться більш ніж 300 видами дикорослих і культурних рослин. Існує два різновиди баштанної попелиці: з крилами у дорослої особини і без крил. Безкрила партеногенетична самка розміром 1,2-2 мм, яйцеподібна; має три кольорові форми – зелену, жовту і чорно-зелену. Крилата партеногенетична самка розміром 1,2-1,9 мм, голова і груди чорні, вусики коротші за тіло, але довші, ніж у партеногенетичної самки. Личинка забарвлена світліше, зачатки крил у німф з’являються в другому личинковому віці. Особливістю шкідника є те, що розвивається він неповноциклічно, розмноження тільки партеногенетичне. За сезон може розвинутись від 9-15 поколінь. Найінтенсивніше розвиток відбувається за помірної температури й вологості. Крім того, баштанна попелиця є переносником хвороби – мозаїки. Пошкоджене листя шкідником стає зморшкуватим, бурiє, а при тривалому та сильному пошкодженні засихає й опадає. Рослини стають слабкими і відстають в рості, в результаті врожайність падає або повністю припиняється.