Боротьба з яблуневою міллю

Яблунева  міль (Hyponomeuta malinellus Zеll.) Міль яблунева пошкоджує яблуню. Дрібний сніжно-білого кольору метелик з чорними цятками на передніх крилах, задні крила сріблясто-сірі. Розмах  крил –  18 мм. Забарвлення гусені – від  темно-сірого до жовто-білого. На спинці розташовано два ряди чорних цяток. Довжина дорослої гусені 17-18 мм. Зимуюча стадія – це  гусінь першого віку під яйцевими щитками. Рано навесні вони вгризаються в бруньки, а коли розвивається листя, вгризаються всім виводком в листя  та 10-15 днів живуть всередині листка, живлячись його м’якоттю. Пошкоджена верхня половина листка звичайно засихає. Перед цвітінням або під час цвітіння яблуні гусінь виходить з листової пластинки через один отвір, робить  павутинний «намет», обплітаючи спершу один, а потім кілька листків. Живуть гусені колоніями і живляться листям. По  мірі поїдання  листя вони переходять на сусідні гілки, утворюючи там нове гніздо. У кожному виводку налічується 20-70 особин. При масовому розмноженні яблуневої молі зустрічаються дерева, суцільно обплутані павутиною, із зовсім об’їденим листям. Протягом 35-40 днів гусінь заляльковується в своїх павутинних гніздах. Кожна гусінь плете окремий павутинний щільний білий кокон веретеновидної форми, розміром трохи більший від вівсяного зерна. Кокони розташовуються  щільно один біля одного, утворюючи суцільний жмут. Всередині кокона гусінь перетворюється на лялечку жовтого кольору. У червні з лялечок відроджуються  метелики і відкладають яйця на гілки у вигляді щитків. Одна самиця  відкладає 20-100 яєць. Яйця овальні, пласкі, сірого кольору. Гусінь, що відродилася з яєць, не виходить з-під щитка, деякий час живиться, згризаючи, верхню частину кори під щитком, потім впадає у стан діапаузи до весни наступного року. Розвивається шкідник в одній генерації. В умовах України завдає великих збитків яблуневим садам в усіх кліматичних зонах.