Система захисту озимої пшениці від бактеріозу

Для захисту озимої пшениці від бактеріозу рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки Норма витрати
BINOC Зернові Обробка насіння 2,0 – 4,0 л/га
ФітоДоктор 
+
Viridin (Триходермін)
Обробка по вегетації ФітоДоктор, 1,0 л/га
+
Viridin (Триходермін), 2,0 л/га
Різновидність бактеріозу на озимій пшениці
Базальний бактеріоз (бактеріальна плямистість)

Симптоми хвороби. Хвороба поширена в південних та східних областях України. Уражуються листки, стебла, колоски і зерно. На листкових пластинках і у піхвах листків утворюються спочатку водянисті, пізніше бурі або коричневі плями. Уражені листки передчасно відмирають. На стеблах загниває їх основа, рослини відстають у рості й розвитку. У фазах сходів і кущення рослин збудник паразитує рідко. Найбільш інтенсивний розвиток хвороби спостерігається у період наливання зерна. Колосові лусочки з внутрішнього боку починають буріти або чорніти біля основи. На зернівках чорніє зародок. Якщо хвороба інтенсивно розвивається, спостерігається карликовість рослин, суха гниль піхв листків, суцільне почорніння колосових лусочок. Уражені зернівки чорніють біля зародка, а інша її частина стає червоною. Шкідливість базального бактеріозу проявляється у зниженні схожості ураженого насіння, зрідженні посівів у результаті відмирання уражених рослин. У хворих рослин фаза кущіння суттєво уповільнюється, вони пізно виходять у трубку, спостерігається недорозвинення рослин і пустоколосість. Збудник хвороби. Збудником хвороби є бактерії Pseudomonas syringae pv. atrofaciens. Розвиток патогену. Розвитку хвороби сприяють м’яка зима і часті дощі весною і влітку, висока температура повітря по весні і понижена у фазі наливання зерна, висока вологість у фазі колосіння-молочної стиглості зерна. Бактерії ростуть у широкому діапазоні температур: від 2ºС до 37ºС (оптимум 25–28ºС). Більш інтенсивний розвиток базального бактеріозу спостерігається під час сівби пшениці після пшениці і гороху. Основне джерело інфекції. Інфекція під час вегетації рослин поширюється механічним шляхом. Основне джерело інфекції — заражене насіння злакових культур і злакових бур’янів. Збудник зберігається у зараженому насінні до трьох років, додатково може зберігатися у неперегнилих рештках. При висіві зараженого насіння в грунт інфекція дифузно виноситься на колеоптиль і молоді листки рослин.

Базальний бактеріоз пшениці, збудник – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens

Базальний бактеріоз пшениці, збудник – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens

Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Плямистий, або чорний бактеріоз

Симптоми хвороби. Хвороба поширена переважно в західних областях.  Проявляється в усіх фазах вегетації рослин. На листках пшениці утворюються спочатку водянисті дрібні, видовжені світло-жовті плями, які пізніше при злитті стають темно-коричневими або чорними. За ураження стебел під піхвами на вузлах утворюються коричневі або чорні смуги, солома під колосом буріє. Найтиповіші ознаки хвороби — це почорніння верхівок колосових лусочок у вигляді некротичних штрихів або суцільних плям. Уражений колос стає чорним, частково деформується, у ньому формується менше зернівок, більшість із них щуплі, часто спостерігається пустоколосість. В ураженому колоссі зерно покрите дрібними коричневими плямами — бородавками, які заповнені бактеріальними клітинами. В результаті цього уражені зернівки у вологу погоду стають слизькими і набувають м’якої консистенції, а в суху уражене насіння вкривається жовтими полосами — бактеріальним ексудатом бактерій. За сівби ураженого насіння в грунт із них формуються червоні або коричневі проростки, які згодом відмирають. Із слабо інфікованого насіння формуються проростки у вигляді окремих невеличких коричнюватих або червоно-коричневих плям в основі. У більш пізні фази розвитку рослин часто уражуються нижні листки, на яких виявляються подібні плями, в той час верхні листки передчасно жовтіють, засихають і відмирають. Інколи хвороба проявляється у вигляді загнивання і відмирання як стебла, так і бокових пагонів у місці вузла кущіння. В уражених листках рослин судини і міжклітинні простори заповнені бактеріями, вони руйнують їх оболонки, в результаті чого клітини відділяються одна від одної. При ураженні насіння набухають серединні пластинки оболонок. Бактерії розчиняють алейроновий шар і гідролізують крохмальні зерна. Інколи відбувається оголення зерна, і вздовж борозенки утворюється тріщина. Шкідливість хвороби виявляється в тому, що за сильного її розвитку формуються стерильні колоски або утворюється недорозвинуте щупле насіння, у якого енергія проростання і схожість дуже низькі. Недобір урожаю може досягати до 50% і більше. Збудник хвороби. Збудником хвороби є бактерії Xanthomonas translucens pv. undulosa, Xanthomonas translucens pv. cerealis, Xanthomonas translucens pv. translucens.,  X. translucens pv. undulosa  Розвиток патогену. Розвиток чорного плямистого бактеріозу залежить від ґрунтово-кліматичних умов, добрив, біологічних особливостей сорту, строків сівби та інших агротехнічних заходів. М’яка зима і часті дощі весною і влітку, надмірне зволоження ґрунту в умовах зрошення у фазі колосіння рослин сприяють інтенсивному розвитку темно-плямистого бактеріозу. Більш інтенсивно уражуються рослини по краях поля і на зріджених ділянках. На посівах пшениці озимої ранніх строків сівби хвороба розвивається повільно, за пізніх — більш інтенсивно. Сприяє розвитку захворювання надмірне внесення у ґрунт азотних добрив, які продовжують вегетаційний період рослин. Оптимальна температура для поширення бактерій — 25ºС, відносна вологість повітря — 100%. Вони стійкі до сонячного проміння. Хвороба інтенсивніше розвивається на рослинах у посушливі роки. Основне джерело інфекції. Основним джерелом інфекції є заражене зерно злакових культур і злакових бур’янів, у якому збудник може зберігатися до 3-х років, а також неперегнилі уражені рештки. Під час сівби зараженого насіння більшість проростків рослин гине ще до появи їх на поверхні ґрунту і зумовлює зрідження посівів, у іншої частини бактерії розносяться судинною системою, спричиняючи дифузне ураження рослин. Під час вегетації бактерії поширюються механічно краплинами дощу, поливною водою в умовах зрошення культури, комахами, шматочками ураженої тканини вітром.

Чорний бактеріоз пшениці

Чорний бактеріоз пшениці

Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Бактеріальний опік пшениці (бактеріальна плямистість, некроз листя)

Симптоми хвороби. Хвороба поширена по всій Україні. Симптомати хвороби є сіро-зелені некрози і побіління листя, колоскових лусочок, обгорткового листа і стебла. Плями утворюються на верхній і нижній квіткових лусочках. Хвороба часто проявляється у вигляді водонасичених плям-штрихів. По краю або в середині листової пластинки утворюються буро-коричневі довгасті плями без облямівки. Колір плям і наявність облямівки залежать від виду, сорту рослин. Крім листя бактерії можуть вражати і інші частини рослини. Більше уражаються листя нижніх і середніх ярусів. При сильному розвитку хвороби можуть гинути окремі листя, в основному нижні, але рослина в цілому гине рідко. З ураженого зерна патогенні бактерії переміщуються по проростку і можуть виживати на здоровому листі. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pseudomonas syringae pv. Syringae Розвиток патогену. Розвитку хвороби сприяють м’яка зима і часті дощі весною і влітку. Бактерії ростуть у широкому діапазоні температур: від 2ºС до 37ºС (оптимум 25–28ºС). Основне джерело інфекції. Інфекція під час вегетації рослин поширюється механічним шляхом. Основне джерело інфекції — заражене насіння злакових культур і злакових бур’янів. Збудник зберігається у зараженому насінні до трьох років, додатково може зберігатися у неперегнилих рештках.

Бактеріальний опік пшениці

Бактеріальний опік пшениці

Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Жовтий слизовий бактеріоз пшениці

Симптоми хвороби. Для України і країн Східної Європи збудник жовтого слизового бактеріозу є об’єктом зовнішнього карантину. Через кілька днів після інфікування на проростках по краю листа і між жилками з’являється поздовжнє біле або жовтувате знебарвлення. Спочатку уражені тканини стають блискучими, потім на них з’являється слиз, а потім вони жовтіють. Сильно уражені листя засихають і відмирають. На наступних стадіях розвитку пшениці на початку інфекційного процесу на листках і листкових піхвах з’являються білі, рідше жовтуваті вузькі поздовжні смужки, складчастість, скручування і ослизестість листя, стебел і колоса. Колос разом з обгортковим листом жовтіє, викривляється, утворюючи безформну потворну масу, яка покривається в’язким жовтуватим слизом. Насіння в колосі не розвиваються. У посушливу погоду слиз твердне, підсихає, утворює плівку, а при підвищеній вологості капає з рослин. Найбільш характерні ознаки захворювання проявляються у фазі дозрівання пшениці. Незначно уражені рослини відстають в розвитку і утворюють карликові колоски. При сильному ураженні пшениця часто вже не виколошується, і колос залишається в пазусі листа, рослини практично не дають врожаю. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Rathayibacter tritici Основне джерело інфекції. Рослина заражається за допомогою личинок пшеничної нематоди Anguina tritici. До R. tritici схильна тільки пшениця. Збудник захворювання зберігається в насінні і галлах пшеничної нематоди більше 2 років. У грунті вона здатна зберігати життєздатність 5-7 років, а в сухому зерні – понад 20 років. Захворювання поширюється на посівах пшениці у вигляді вогнищ.

Жовтий слизовий бактеріоз пшениці

Жовтий слизовий бактеріоз пшениці

Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, боротьба з нематодами, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Біла плямистість пшениці

Симптоми хвороби. Захворювання вперше виявлено у 1962-1965 рр. в Канаді і в 1975 р. в США. При сильному ураженні рослин значно знижується урожай пшениці. Симптоми захворювання з’являються на стадії виходу колоса в трубку у вигляді невеликих жовтих або білих некрозів, які швидко збільшуються і перетворюються в білі або світло-коричневі плями і смуги неправильної форми на листі, обгорткових листках і стеблах, рідше спостерігається почорніння лусочок. Молоді рослини, які швидко розвиваються, стійкі до патогену. Подібні симптоми захворювання викликає P. syringae pv. syringae. Обидві бактерії приводять до появи на пшениці великих білих плям, але симптоми їх прояву мають і деякі особливості. Так, при ураженні P. syringae pv. syringae виникають водонасичені плями-штрихи, а при ураженні B. megaterium pv. cerealis – дуже великі плями, що займають більшу частину листа. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Bacillus megaterium pv. cerealis Розвиток патогену. У деяких випадках B. megaterium pv. cerealis був виявлений на здоровому листі пшениці, що свідчить про можливість епіфітного існування бактерії. Основне джерело інфекції. Бактерії поширюються через дощову воду, а також за допомогою комах і кліщів. Розвиток захворювання посилюється при підвищеній температурі і інтенсивному освітленні. Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Бурий бактеріоз пшениці

Симптоми хвороби. Збудника хвороби занесено з Росії. Він вражає всі органи пшениці, але викликає в основному гниль стебла і зерна. Внизу на стеблі з’являються жовті плями з бурою облямівкою, які з часом збільшуються в розмірах і покривають все стебло. Згодом тканини стебла руйнуються і темніють. Перші два-три листа втрачають тургор, і на них з’являються коричневі промаслені плями і смужки. Листя набувають світло-зелений колір, потім жовтіють і засихають. В уражених рослин колос недорозвинений, зерна бурі і тонкі, іноді з темним зародком. При проростанні поверхня таких зерен буріє і загниває, а зародок гине. Із зразків пшениці з ознаками бурого бактеріозу крім P. ramonicum автори ізолювали P. carotovorum. Захворювання з симптомами бурого бактеріозу можуть викликати також гриби – Alternaria, Macrosporium, Fusarium, Cladosporium. Тому гниль стебла і коренів, а також пустоколосиці є комплексним процесом, в якому беруть участь перераховані гриби і бактерії P. ramonicum, P. carotovorum. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pseudomonas ramonicum Розвиток патогену. Захворювання активніше поширюється в теплу погоду під час формування і відростання сходів ранньою весною. Основне джерело інфекції. P. ramonicum зберігається на поверхні і у внутрішніх тканинах зерна до 15 місяців, в неперегнивших рослинних рештках – до 10 місяців. Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Бактеріальна гниль пшениці

Симптоми хвороби. Ранньою весною, а іноді в грудні-січні бактеріоз проявляється у вигляді загнивання вузла кущіння. Спочатку його тканина темніє і стає світло коричневого або бурого кольору. У нижній частині стебла на рівні грунту утворюються коричневі, чорні, бурі або жовтуваті з бурою облямівкою невеликі поздовжні плями – ділянки гнилої тканини. Часто на стеблі з’являються жовті плями з бурою облямівкою, по яких поширюються світло-бурі смуги. У результаті один-два перших листка в нижній частині жовтіють, буріють, втрачають форму і в’януть. Спочатку загниває паренхіма листа, потім провідні пучки, що призводить до легкого відривання надземної частини рослини. Уражені рослини відстають у рості, на них розвивається укорочений колос, який іноді стає бурим. У колосі утворюються щуплі зерна, а при сильному розвитку хвороби зерно взагалі не формується. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum Розвиток патогену. Розвитку бактеріозу сприяють затяжна осінь, часті відлиги взимку з температурою повітря вище +5°С. У холодні зими з температурою нижче нуля симптоми захворювання проявляються дещо пізніше – на початку квітня. Із ростом рослин плями на стеблі не зникають, а залишаються до збору врожаю. Основне джерело інфекції. Основне джерело інфекції – зерно, заражене Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum. Бактерії зберігають життєздатність в зерні до 15 місяців, а в рослинних рештках – до 10 місяців. Захисні заходи. Проти бактеріальних хвороб ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.

Стебловий меланоз пшениці

Симптоми хвороби. Уражені рослини пшениці характеризуються знебарвленим порожнім колосом, почорнінням стрижня колоса, квітконіжки і стебла нижче вузлів. Перші симптоми захворювання з’являються як на ранніх стадіях росту, так і в період молочної стиглості. Невеликі світло-коричневі некрози стебла розвиваються нижче двох вузлів. Протягом двох тижнів уражена тканина темніє, некрози зливаються і поширюються на стрижень колоса, квітконіжки з подальшим переходом на лусочки. У фазі молочно-воскової стиглості некрози збільшуються і темніють. Стрижень колоса і стебло стають темно-коричневими. Колос знебарвлюється, а зерна зморщуються. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pseudomonas cichorii.

Бактеріальна мозаїка пшениці

Симптоми хвороби. У природних умовах вражає тільки пшеницю. На листках з’являються невеликі жовті плями з нерівними краями, густо і рівномірно розташовані на листовій пластинці, які іноді зливаються в смуги. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Clavibacter michiganensis subsp. tessellarius.

Плямистий бактеріоз пшениці

Симптоми хвороби. Викликає гниття стебла і зерна, яке часто втрачає схожість. В Україні патогенними для пшениці виявилися штами, ізольовані з кореневої шийки, зів’ялого листя в фазі сходів, зерна і остей з коричневими плямами. Ураження пшениці P. fluorescens пов’язана з несприятливими кліматичними умовами, грунтовими факторами і застосуванням агротехнічних засобів, що знижують стійкість рослин і підвищують сприйнятливість до умовно патогенних бактерій. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pseudomonas fluorescens.

Бактеріальна гниль піхв пшениці

Симптоми хвороби. На обгортковому листі пшениці утворюються неправильної форми незграбні чорно-коричневі зони з фіолетово-чорною водонасиченою облямівкою шириною 1-2 мм. Некротичні плями можуть досягати в довжину 10-20 см. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pseudomonas fuscovaginae.

Бактеріальна плямистість пшениці

Симптоми хвороби. На неуражених насіннях пшениці цей сапрофітний мікроорганізм становить 97-100% загальної мікрофлори. Але P. agglomerans може брати участь в інфекційному процесі на пшениці, викликаючи при цьому плямистість листя і лусочок колоса. На обгортковому листі, листках і стеблах дорослих рослин перед початком цвітіння розвиваються хлорозні плями, згодом навколо них з’являється бура облямівка. На лусочках утворюються бурі або хлорозні плями-штрихи. Збудник хвороби. Збудником захворювання є Pantoea agglomerans.

Translate »