Система захисту ярого ячменю від фузаріозу колоса

Для захисту ярого ячменю від фузаріозу колоса рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки Норма витрати
Целюлад Л Обробка пожнивних решток попередника 1,0 – 2,0 л/га
BINOC Зернові Обробка насіння 2,0 – 4,0 л/га
Хімічний фунгіцид
+
ФітоДоктор
Обробка по вегетації Хімічний фунгіцид
+
ФітоДоктор, 0,75 – 1,0 л/га
Фузаріоз колоса ярого ячменю
Симптоми хвороби

Хвороба проявляється у вологі роки з помірним температурним режимом у другій половині вегетаційного періоду, що сприяє продовженню строків дозрівання ячменю. Захворювання виникає у фазі колосіння та наливання зерна. Уражується колос, колосові лусочки, зерно. Колос стає рожевим, на лусочках з’являються блідо-рожеві або оранжево-червоні подушечки, які зливаються в суцільний наліт грибниці. Іноді червонуваті подушечки формуються і на зерні. Насіння набуває рожевого відтінку, стає щуплим.  У жарку суху погоду хвороба легко діагностується такими ознаками: уражені колосочки, частини колоса або весь колос біліють, а здорові органи зберігають зелене забарвлення. За вологої погоди на уражених частинах колоса з’являються дрібні чорні з синюватим відтінком крапки – перитеції збудників хвороби.

Збудник хвороби

Розвиток хвороби викликає комплекс патогенів, що включає більше 20 різних видів грибів роду Fusarium – F. graminearum Schwabe, F. sporotrichioides Shcrb, F. роае (Peck) Wollenw, F. culmorum (WG Smith) Sacc., F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. tricinctum (Corda) Sacc. та ін. Гриби цього роду мають значну варібельностью морфологічних ознак, що ускладнює їх ідентифікацію.

Розвиток патогену

Під час вегетації збудники поширюються за допомогою конідій. Сумчасте спороношення здебільшого формується на колосових лусочках у вигляді чорних крапок. Сумкоспори дозрівають і викидаються із сумок у середині літа, викликаючи первинне зараження рослин. На рослинних рештках у грунті окремі види патогенів здатні утворювати рожеві або темно-червоні склероції і хламідоспори. Зараження рослин здійснюється сумкоспорами, конідіями. Розвитку хвороби сприяють підвищена вологість повітря (понад 70%) протягом 24-40 год., часті дощі та температура повітря вище +20оС. За температури нижче 20оС розповсюдження інфекції у польових умовах не відбувається. Критичним періодом для зараження є фаза цвітіння. Багатий поживними речовинами пилок сприяє проростанню конідій і сумкоспор патогенів. Збудники хвороби забруднюють зерно мікотоксинами, роблячи його непридатним і навіть небезпечним для вживання у їжу або на корм тваринам. Шкідливість хвороби виявляється у тому, що в колосі формується щупле токсичне насіння. Зерно уражених рослин буває настільки легким, що під час обмолоту воно відвіюється. Уражене зерно або повністю втрачає схожість, або при його висіві у грунт формуються проростки з ознаками фузаріозної кореневої гнилі.

Основне джерело інфекції

Основне джерело інфекції – уражені рештки і заражене насіння. Конідії і сумкоспори збудників можуть бути життєздатними протягом одного року, хламідоспори і склероції – до 2-3 років.

Захисні заходи

У профілактиці фузаріозу колоса важливе місце відводиться збиранню урожаю у стислі строки, просушуванню та очистці зерна, використанню стійких ранньостиглих сортів ячменю, дотриманню науково-обгрунтованих сівозмін, збалансованого живлення рослин, використанню здорового посівного матеріалу, своєчасному і ретельному заорюванню рослинних решток, протруюванню насіннєвого матеріалу. Для запобігання втрат урожаю і його якості хімічний захист посівів фунгіцидами доцільний під час формування зернівок колоса.

Translate »