Захист гороху від блідоплямистого аскохітозу

Для захисту посівів гороху від блідоплямистого аскохітозу рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
Целюлад Л Обробка пожнивних решток попередника 1,0-2,0
ФітоДоктор Передпосівна обробка насіння 1,0-1,5
ФітоДоктор
+
Viridin (Триходермін)
Обприскування рослин по вегетації ФітоДоктор, 1,0
+
Viridin (Триходермін),  2,0
Блідоплямистий аскохітоз на посівах гороху
Симптоми хвороби

Захворювання широко розповсюджене в усіх районах вирощування гороху і проявляється протягом всього періоду вегетації на всіх наземних органах рослин. Хвороба проявляється протягом усього періоду вегетації рослин. Особливо сильно уражуються боби. Захворювання супроводжується появою плям світло-каштанового забарвлення з темною облямівкою та численними пікнідами в центрі (у вигляді дрібних чорних крапок). На листках і бобах уражені ділянки округлі, діаметром 8–10 мм. На стеблах і черешках плями видовжені, занурені у тканину. Під час злиття некротичних ділянок утворюються перетяжки, внаслідок чого ламаються стебла, засихають і опадають листки. Уражені молоді боби не розвиваються і часто гинуть. На рослинах, уражених у кінці вегетації, типові плями не утворюються, а на хворих ділянках формуються пікніди. Грибниця патогену, пронизуючи стулки бобів, проникає в насіння, яке стає зморшкуватим і покривається світло-жовтими розпливчастими плямами. Висіяне в грунт хворе насіння формує уражені сходи, які швидко відмирають. Під час намочування такого насіння плями стають брудно-жовтими, сіро-коричневими або темними. На слабоураженому сухому насінні симптоми хвороби непомітні. Перші ознаки ураження аскохітозом з’являються на листі, часто ще у фазу сходів. Найбільшого розвитку хвороба досягає у фази наливу-дозрівання бобів гороху; при цьому на листі, стеблах, бобах та насінні утворюється багато плям. При зараженні рослин в кінці вегетації типові плями не з’являються, а на уражених ділянках добре помітні пікніди. В Україні є однією з найбільш шкідливих хвороб цієї культури. Шкідливість аскохітозу проявляється у зниженні схожості ураженого насіння, загниванні кореневої шийки та коренів, затримці розвитку рослин. Молоді, сильно уражені рослини відстають у рості і розвитку від здорових в 1,5-3 рази, передчасно засихають, листя на них опадає. За сприятливих для розвитку аскохітозу погодних умов, хвороба може поширюватися на значній площі посівів гороху. Кількість ураженого аскохітозом насіння іноді може досягати 90%, з нього приблизно 60% повністю втрачає схожість, а з іншого ураженого насіння розвиваються слабкі рослини, які гинуть в перші тижні вегетації. Продуктивність уражених рослин знижується, недобір врожаю складає 0,24-0,34 т/га.

Збудники хвороби

Збудником хвороби є незавершений гриб Ascochyta pisi Libert.

Розвиток патогену

Ураження рослин аскохітозом може відбуватися, як навесні при проростанні ураженого насіння, так і протягом вегетації спорами – конідіями, що формуються у плодових тілах – пікнідах. При попаданні на листя або інші органи рослин, вони спричиняють нове ураження. Від моменту зараження збудником захворювання до проявлення хвороби на органах рослини проходить 2-8 днів. Розвиток хвороби починається з нижнього листя, потім вона піднімається вище, охоплюючи стебла і боби. Через стулки бобів гриб проникає в насіння, під насіннєву оболонку. Сильне ураження гороху аскохітозом спостерігається при поєднанні високої вологості повітря з температурою +20…+25°С. Зниження температури повітря, навіть, при наявності достатньої кількості вологи, перешкоджає розвитку хвороби. Розповсюдженню хвороби, наряду з кліматичними умовами, в значній мірі сприяють пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками та механічне травмування. Гриб A. pіsі є вузькоспеціалізованим паразитом, у сильному ступені уражує тільки горох, тоді як інші бобові культури інфікує несуттєво.

Основне джерело інфекції

Джерелом інфекції є уражені рештки, де зберігаються пікніди, та уражене насіння, всередині якого знаходиться грибниця патогену. При цьому на насінні збудники хвороби можуть зберігатися більше 5 років.

Заходи захисту

Дотримання 3-4 річного чергування культури в сівозміні, своєчасне збирання врожаю, знищення післяжнивних решток, використання здорового посівного матеріалу, ранні строки посіву, протруювання насіння. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіцидів.

Translate »