Захист картоплі від гудзикової гнилі (фомоз)

Для захисту картоплі від гудзикової гнилі (фомоз) рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування
Viridin (Триходермін) Обробка ґрунту перед висаджуванням розсади 2,0 – 3,0 л/га
ФітоДоктор Обробка бульб перед посадкою 0,3 л на 1 т бульб
Viridin (Триходермін)
+
ФітоДоктор
Обробка по вегетації Viridin (Триходермін),  1,5-2,0 л/га
+
ФітоДоктор, 1,0 л/га
Гудзикова гниль на картоплі
Симптоми хвороби

Ознаки фомозу, або гудзикової гнилі проявляються на бульбах і стеблах. На бульбах утворюються темні тверді вдавлення до 2,5-5 см у діаметрі. Часто вони подібні до відбитка великого пальця або гудзика, звідки і пішла назва хвороби. Інколи на поверхні бульб утворюються некротичні розпливчасті плями, вкриті численними чорними крапками-пікнідами гриба. Уражена тканина загниває, у ній утворюється велика кількість порожнин, поверхня яких вистелена пухкою повстяною грибницею патогена, забарвлення якої сильно варіює. На стеблах хвороба виявляється у фазі цвітіння культури. Біля основи черешків листків, згодом по всій поверхні стебла з’являються видовжені розпливчасті плями, на яких утворюються численні пікніди. У картоплесховищах захворювання проявляється зазвичай через кілька тижнів після закладання бульб на зберігання. В умовах високої вологості некрозна форма захворювання переходить у типову виразкову форму хвороби. До весни більша частина уражених бульб згниває. Повторні перезараження бульб під час зберігання відбуваються рідко. Шкідливість хвороби виявляються у значному зниженні врожаю в результаті передчасного відмирання ураженого бадилля, та у збільшенні втрат бульб під час зберігання. Хворі бульби під час зберігання легко інфікуються збудниками сухої гнилі. Втрати бульб від фомозної гнилі й змішаних інфекцій нерідко сягають 30% і більше.

Збудники хвороби

Збудником захворювання є мітоспоровий гриб Phoma exigua Desm. var foveata Boerema.

Розвиток патогену

У вологу погоду пікніди на стеблах розриваються, і пікноспори за допомогою дощу, комах і вітру поширюються у навколишньому середовищі та уражують нові рослини картоплі. Разом з краплинами дощу вони потрапляють у ґрунт і спричиняють зараження молодих бульб. Гриб проникає у бульби через сочевички, вічка і механічні пошкодження. Протягом вегетації збудник хвороби формує кілька генерацій пікнідіального спороношення. Оптимальна температура для росту гриба +18…+22°С. Частина інфекції дощовою водою змивається з уражених стебел і досягає поверхні молодих бульб картоплі. Більшість бульб заражається фомозом у період збирання врожаю за умов дотику до них ураженого бадилля. Зараження молодих бульб у період вегетації рослин може відбуватися також дифузним способом, проникненням грибниці патогена з ураженого стебла через столон у бульбу.

Основне джерело інфекції

Основним джерелом інфекції є уражені посадкові бульби картоплі. Додатковим джерелом є уражене бадилля, на якому зберігаються пікніди, а також ґрунт, де вирощували заражену картоплю торік. Інфекція у ґрунті зберігається до трьох років і більше. У разі садіння уражених бульб картоплі інфекція виноситься також ураженими паростками на поверхню ґрунту, звідки поширюється на стебла молодих рослин, викликаючи первинне їх зараження. З пікнід уражених стебел пікноспори пізніше спричиняють вторинне зараження рослин.

Заходи захисту

Дотримання сівозміни, використання здорового посадкового матеріалу, протруєння бульб, збалансоване живлення, обприскування рослин фунгіцидами, обов’язкове передзбиральне знищення бадилля.

Translate »