Захист ожини від помаранчевої іржі

Для захисту ожини від помаранчевої іржі рекомендуємо використовувати:

Препарат Спосіб обробки, витрата робочого розчину Норма застосування,
(л/га або л/т)
Гаубсин FORTE
+
Viridin (Триходермін)
Регулярні обробки по вегетації Гаубсин, 5,0
+
Viridin (Триходермін), 2,0 -3,0
ФітоДоктор
+
Viridin (Триходермін)
Внесення з поливною водою ФітоДоктор, 2,0
+
Viridin (Триходермін), 8,0
Целюлад Л
+
ФітоДоктор 
Обробка листового опаду та кущів (восени) Целюлад, 2,0
+
ФітоДоктор, 2,0
Помаранчева іржа на ожині
Симптоми хвороби

На відміну від інших типів грибів, які інфікують ожину, гриб помаранчевої іржі діє “системно”, вражаючи коріння, кореневу шийку і пагони інфікованої рослини. Це багаторічний гриб, який може протягом декількох років знаходитися всередині кореневої системи рослини нижче рівня грунту. Після того, як одного разу рослина інфікується помаранчевою іржою, це захворювання залишатиметься в ній на все життя. Помаранчева іржа зазвичай не призводить до загибелі рослини, але здатна пригнічувати та послаблювати її, через що ягода на інфікованій рослині значно дрібнішає, або може взагалі бути відсутня. Інфіковані помаранчевою іржою рослини легко ідентифікуються (визначаються) одразу після пробудження рослин навесні. Молоді пагони утворюються слабкими і тонкими. Нове листя на таких пагонах відстає у рості або може бути деформованим і мати блідо-зелене аж до жовтуватого забарвлення (рис. 2,3). Це потрібно пам’ятати і врахувати при контролі захворювання, тому що інфіковані рослини в цей час можуть бути легко виявлені і видалені з поля. Протягом декількох тижнів, нижня поверхня уражених листків покривається восковими пухирцевими пустулами (гнійничками), які в майбутньому стають порошкоподібними і мають яскраво-помаранчеве забарвлення. Завдяки своєму яскраво-помаранчевому іржавому вигляду захворювання і отримало свою назву. Вражене іржою листя засихає і опадає наприкінці весни або на початку літа. Пізніше, в цьому ж сезоні, можуть з’явитися молоді інфіковані пагони, які матимуть здоровий вигляд. У цей період інфіковані рослини дуже важко ідентифікувати. Фактично, інфіковані рослини і в наступні роки будуть утворювати слабкі і тонкі молоді пагони, та будуть мати або дрібну ягоду, або ягода може бути відсутня взагалі.

Збудники хвороби

Збудниками помаранчевої іржі можуть бути два майже ідентичні гриба – Arthuriomyces peckianus та Gymnoconia nitens, які відрізняються лише кількома відмінностями свого життєвого циклу

Розвиток патогену

Наприкінці травня – на початку червня вітер і дощові бризки поширюють яскраво-помаранчеві еціоспори з пустул інфікованого листя на здорове листя, де вони спочатку інфікують лише локальні зони окремих дорослих листків. За сприятливих для розвитку інфекції умов навколишнього середовища, спори проростають і проникають в листя. Приблизно через 21-40 днів після зараження, на внутрішній стороні інфікованого листя з’являються маленькі, буро-чорні теліоспори. Теліоспори проростають, утворюючи базидії, які в свою чергу утворюють базидіоспори. Пізніше, базидіоспори інфікують рецептори на кінчиках пагонів, на яких вони знаходяться. Вони також можуть інфікувати бруньки або нові пагони, що формуються в кронах здорових рослин в літній період. Гриб системно вражає молоді рослини, що відростають від кореневої системи інфікованих рослин, і нове коріння. Як наслідок, в наступному році молоді пагони, що утворяться від інфікованої кореневої системи будуть вражені іржою. Гриб може багато років зимувати в середині інфікованої рослини у вигляді міцелію. Розвитку помаранчевої іржі сприяє низька температура і висока вологість. Температура в діапазоні від 6 до 23 °С сприяє проникненню і розвитку грибка, а більш високі температури зменшують відсоток проростання спор. При температурі 25 °С еціоспори проростають дуже повільно, і розвиток хвороби сильно сповільнюється. Проростання спор і їх проникнення в рослину припиняється за температури понад 30 °С. Еціоспори потребують тривалих періодів мокрого листя, перш ніж вони почнуть проростати, проникати в рослину та інфікувати її.

Основне джерело інфекції

Джерело інфекції – уражені рослини.

Заходи захисту

Для закладання нових насаджень необхідно використовувати високо оздоровлений посадковий матеріал. Ранньою весною, виявивши інфіковані рослини, необхідно видалити їх з насадження разом з корінням та знищити до початку утворення нових пустул і вивільнення помаранчевої маси спор. Якщо цього не зробити, спори будуть і надалі інфіковувати здорові рослини. Навколо насадження необхідно видалити всі дикорослі рослини ожини та малини, оскільки вони можуть служити в якості резервуара для захворювання. Слід підтримувати нормальну циркуляцію повітря в насадженні, обрізаючи та видаляючи старі пагони одразу після закінчення збору врожаю, проріджуючи здорові пагони в рядках, і підтримуючи насадження вільним від бур’янів.

Translate »